Клопотання про перенесення судового засідання: зразок • DSA GROUP

Не встигаєте до суду через хворобу, відрядження чи збіг з іншим засіданням? У процесуальних кодексах це називається відкладенням розгляду справи, а в побуті – «перенесенням судового засідання». Суд відкладає засідання лише з підстав, прямо визначених законом, і не завжди на прохання учасника. Нижче – коли суд зобов’язаний відкласти розгляд, що буде, якщо не прийти, як скласти клопотання і чим відрізняються правила в цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному процесах. Норми наведено станом на 27.10.2026.

Відкладення, перерва чи розгляд без вас

Відкладення розгляду – засідання переносять на іншу дату, суд постановляє про це ухвалу (ч. 9 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, далі – ЦПК).
Перерва – якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не можна вирішити в одному засіданні, суд оголошує перерву в межах строків розгляду справи (ч. 2 ст. 240 ЦПК).
Розгляд за вашої відсутності – учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи без нього (ч. 3 ст. 211 ЦПК). Інколи це краще, ніж переносити засідання.

Коли суд зобов’язаний відкласти розгляд (цивільний процес)

Неявка належно повідомленого учасника справи загалом не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 223 ЦПК). Як вручають повістку і коли учасника вважають належно повідомленим – у статті «Повістка до суду». Суд відкладає розгляд у таких випадках (ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 240 ЦПК):

немає відомостей про вручення учаснику справи повідомлення про дату, час і місце засідання;
перша неявка належно повідомленого учасника, якщо він повідомив про причини неявки і суд визнав їх поважними;
технічні проблеми унеможливлюють участь особи в засіданні в режимі відеоконференції (крім випадків, коли засідання може відбутися без неї);
потрібно витребувати нові докази, а учасник обґрунтував, чому не міг заявити таке клопотання в підготовчому провадженні;
суд вважає потрібним, щоб сторона, яка просила розглядати справу без неї, дала особисті пояснення.

Відкладають розгляд у межах строку, встановленого ЦПК (ч. 2 ст. 223 ЦПК). Справу по суті суд має розглянути протягом тридцяти днів з дня початку розгляду по суті (ч. 2 ст. 210 ЦПК), тож «переносити» засідання безкінечно не вийде.

Що буде, якщо не прийти

Якщо учасника або його представника належно повідомили про засідання, суд розглядає справу за його відсутності, зокрема в разі (ч. 3 ст. 223 ЦПК):

неявки без поважних причин або без повідомлення причин;
повторної неявки – незалежно від причин (крім відповідача, для якого діють окремі правила);
неявки представника, якщо прийшла сама особа або інший її представник;
неявки учасника, якщо прийшов його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов’язковою.

Для сторін ЦПК встановлює окремі наслідки:

позивач: у разі повторної неявки без поважних причин або без повідомлення про причини суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК);
відповідач: у разі повторної неявки належно повідомленого відповідача суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів – ухвалює заочне рішення (ч. 4 ст. 223 ЦПК). Для заочного розгляду потрібно, зокрема, щоб відповідач не подав відзив і позивач не заперечував проти такого розгляду (ч. 1 ст. 280 ЦПК). Як підготувати відзив – у статті про відзив на позовну заяву.

Ті самі наслідки настають, якщо учасник чи представник залишить залу судового засідання (ч. 6 ст. 223 ЦПК).

Які причини можуть визнати поважними

ЦПК не містить вичерпного переліку поважних причин неявки: суд оцінює їх у кожній справі. Орієнтиром може слугувати перелік з Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) для неприбуття на виклик (ст. 138 КПК):

затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха тощо);
тривала відсутність у місці проживання через відрядження, подорож тощо;
тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я, якщо його неможливо тимчасово залишити;
смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
несвоєчасне одержання повістки;
інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють явку.

Причину потрібно підтвердити: довідкою закладу охорони здоров’я, наказом про відрядження, квитками, повісткою чи ухвалою про інше засідання. Без доказів суд може не визнати причину поважною.

Як скласти клопотання про відкладення

Письмове клопотання має містити (ч. 1 ст. 183 ЦПК):

повне ім’я (найменування) особи, яка його подає, місце проживання чи перебування (місцезнаходження), для юридичних осіб – код ЄДРПОУ, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
найменування суду;
номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів);
зміст питання, яке має розглянути суд, і прохання заявника;
підстави клопотання;
перелік документів та інших доказів, що додаються;
інші відомості, яких вимагає ЦПК.

Клопотання підписує заявник або його представник (ч. 2 ст. 183 ЦПК). До нього можна додати проєкт ухвали, яку ви просите постановити (ч. 3 ст. 183 ЦПК). Клопотання без обов’язкових реквізитів або без підпису суд повертає без розгляду; так само повертають клопотання особи, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зробила цього (ч. 4 ст. 183 ЦПК).

Окремого строку для такого клопотання ЦПК не встановлює, але подавати його варто одразу, щойно стала відома причина неявки: суд має отримати клопотання до початку засідання. Судовий збір за нього не сплачується – Закон України «Про судовий збір» не встановлює ставки для такого клопотання (ст. 3, 4 Закону).

Зразок структури клопотання

Шапка: найменування суду; номер справи; суддя; дані заявника за п. 1 ч. 1 ст. 183 ЦПК; інші учасники справи.
Назва: «Клопотання про відкладення розгляду справи».
Обставини: «Розгляд справи № ___ призначено на ___ о ___. З’явитися в судове засідання я не можу, оскільки ___ (причина), що підтверджується ___ (документ). Про дату засідання мене повідомлено ___. Неявка є першою».
Підстава: п. 2 ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 240 ЦПК.
Прохання: «Прошу відкласти розгляд справи № ___, призначений на ___, і призначити судове засідання на іншу дату».
Додатки: документ, що підтверджує причину неявки; довіреність або ордер, якщо клопотання подає представник.
Дата і підпис.

Прохання формулюйте одне й однозначне. Якщо замість відкладення ви хочете взяти участь у засіданні дистанційно або просите розглянути справу без вас, це окремі заяви, а не «запасні» варіанти в тому самому клопотанні.

Альтернатива: участь у засіданні онлайн

Учасник справи або представник має право брати участь у засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду або в приміщенні іншого суду, якщо суд має технічну можливість і не визнав явку учасника обов’язковою (ч. 1 ст. 212 ЦПК). Заяву про це подають не пізніше ніж за п’ять днів до засідання і в той самий строк надсилають її копію іншим учасникам (ч. 2 ст. 212 ЦПК). Ризики технічної неможливості участі чи переривання зв’язку несе учасник, який подав заяву, якщо технічну можливість не втратив сам суд (ч. 5 ст. 212 ЦПК).

Особливості в господарському, адміністративному і кримінальному процесах

Господарський процес

Підстави для відкладення ті самі, що й у цивільному процесі, крім виклику сторони для особистих пояснень (ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, далі – ГПК). Повторна неявка будь-якого учасника, зокрема відповідача, означає розгляд справи за його відсутності незалежно від причин (п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК). Позовну заяву залишають без розгляду вже за першої неявки позивача без поважних причин або без повідомлення про причини, крім випадку, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору (ч. 4 ст. 202 ГПК).

Адміністративний процес

Підстави для відкладення збігаються з цивільним процесом (ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України, далі – КАС). Якщо не прийшов представник, але прийшла сама сторона, суд за її клопотанням і з урахуванням обставин може відкласти розгляд (ч. 4 ст. 205 КАС). Позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, наслідки неявки без поважних причин (залишення позову без розгляду) стосуються лише в разі повторної неявки (ч. 5 ст. 205 КАС). Якщо всі учасники належно повідомлені, але не прийшли, суд може розглянути справу в письмовому провадженні, коли немає потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС).

Кримінальний процес

Якщо обвинувачений, до якого не застосовано тримання під вартою, не прибув за викликом, суд відкладає судовий розгляд і вживає заходів для забезпечення його прибуття; суд також може постановити ухвалу про привід та/або про накладення грошового стягнення (ч. 1 ст. 323 КПК).
Якщо не прибув прокурор або захисник у провадженні, де участь захисника обов’язкова, суд відкладає судовий розгляд; за неповажної причини суд порушує питання про дисциплінарну відповідальність прокурора чи адвоката (ч. 1 ст. 324 КПК).
Якщо не прибув належно повідомлений потерпілий, суд, заслухавши думку учасників, вирішує, чи проводити розгляд без нього, чи відкласти його (ст. 325 КПК).

Поширені запитання

Скільки разів можна відкласти засідання?

Через неявку з поважних причин суд обов’язково відкладає розгляд лише першого разу (п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК). Повторна неявка в цивільному процесі означає розгляд справи без учасника незалежно від причин, крім відповідача, щодо якого можливе заочне рішення (п. 2 ч. 3, ч. 4 ст. 223 ЦПК).

Чи відкладуть засідання, якщо захворів адвокат?

Якщо прийшла сама сторона або інший її представник, неявка представника не перешкоджає розгляду (п. 3 ч. 3 ст. 223 ЦПК). В адміністративному процесі в такому разі суд може відкласти розгляд за клопотанням сторони (ч. 4 ст. 205 КАС). Якщо в засідання не може прийти ні сторона, ні її представник, клопотання подають з поясненням і доказами причини неявки.

Чи можна подати клопотання через «Електронний суд»?

Так. Більше того, особи, які зобов’язані зареєструвати електронний кабінет (ч. 6 ст. 14 ЦПК), мають це зробити, інакше суд поверне клопотання без розгляду (ч. 4 ст. 183 ЦПК).

Що робити, якщо суд розглянув справу без вас?

Рішення суду першої інстанції можна оскаржити в апеляційному порядку – про строки й вимоги до скарги читайте у статті про апеляційну скаргу. Якщо ж суд ухвалив заочне рішення, відповідач може подати заяву про його перегляд; за таку заяву сплачується судовий збір (ст. 4 Закону «Про судовий збір»).

Стаття має інформаційний характер, враховує законодавство станом на 27.10.2026 і не замінює консультації щодо вашої ситуації.

Не можете прийти на засідання або суд уже розглянув справу без вас? Адвокат підготує клопотання, візьме участь у засіданні замість вас чи разом з вами або оскаржить рішення → Цивільні та господарські спори · Адміністративні спори · Захист у суді першої інстанції. Як правильно подати позов – у статті про позовну заяву.