Цивільні та господарські спори

Практика вирішення спорів охоплює цивільні та господарські справи: від стягнення боргів і договірних конфліктів до спорів щодо нерухомості, спадщини та процедур банкрутства. Представляємо інтереси фізичних осіб і компаній у судах усіх інстанцій.

Адвокат у цивільних та господарських справах допомагає стягнути борг, захистити право власності на нерухомість, прийняти чи поділити спадщину, відшкодувати збитки та моральну шкоду, вирішити спір із контрагентом і пройти процедуру банкрутства. Консультуємо фізичних осіб, підприємців і компанії – в офісі в Києві або онлайн.

Наші послуги

• Стягнення боргів – претензія, позов, забезпечення позову, супровід виконавчого провадження
• Спори щодо нерухомості – визнання права власності, витребування майна, усунення перешкод у користуванні
• Спадкові спори – додатковий строк для прийняття спадщини, оспорювання заповіту, поділ спадкового майна
• Договірні спори – виконання, зміна чи розірвання договору, визнання його недійсним
• Відшкодування матеріальної та моральної шкоди – розрахунок збитків, обґрунтування моральної шкоди, позов
• Господарські спори – спори компаній із контрагентами в господарських судах
• Банкрутство та неплатоспроможність – для кредиторів і боржників, зокрема відновлення платоспроможності фізичної особи

Супровід аграрного бізнесу

• Аудит земельного банку, оренда, сервітути, зміна цільового призначення
• Юридичний супровід земельних угод, купівлі-продажу активів та експортних контрактів
• Юридичний супровід зовнішньоекономічної діяльності (GAFTA/FOSFA, митниця, валютний контроль)

Коли потрібен адвокат у цивільній або господарській справі

• боржник або контрагент не повертає кошти, не оплачує товар чи послуги
• контрагент не виконує договір, або договір потрібно змінити, розірвати чи визнати недійсним
• ваше право власності на нерухомість оспорюють, майно вибуло з володіння проти вашої волі або вам перешкоджають ним користуватися
• пропущено строк для прийняття спадщини, оспорюється заповіт або спадкоємці не можуть поділити майно
• вам завдано майнової або моральної шкоди
• боржник не розраховується, і стягнення в загальному порядку не дає результату, або щодо вашої компанії відкрито справу про банкрутство
• до вас пред’явлено претензію чи позов і потрібно підготувати відповідь

Як ми ведемо такі справи

• оцінюємо судову перспективу до подання позову, а не після
• перевіряємо строки позовної давності на старті – це часто вирішальний чинник
• дбаємо про забезпечення позову, щоб рішення було реально виконуваним
• письмово узгоджуємо обсяг роботи та порядок оплати до початку співпраці

Як проходить робота

1. Перша розмова: з’ясовуємо суть спору, сторони, суму вимог і які строки спливають.
2. Документи: аналізуємо договори, розписки, листування, платіжні документи та відомості державних реєстрів.
3. Позиція і дії: претензія та переговори, позов або відзив, заява про забезпечення позову – залежно від ситуації.
4. Суд і виконання: представництво в судах усіх інстанцій і супровід виконання рішення до фактичного отримання коштів чи майна.

Законодавство та судова практика оновлюються; інформацію актуалізовано станом на жовтень 2026 року. Перед прийняттям рішень варто отримати консультацію щодо чинної редакції норм.

Поширені запитання

Скільки часу є, щоб звернутися до суду?

Загальна позовна давність – строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, – становить три роки (статті 256 і 257 Цивільного кодексу України). За загальним правилом її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов’язаннями з визначеним строком виконання – зі спливом строку виконання (частини перша і п’ята статті 261 ЦК). Для окремих вимог закон встановлює особливості, тому строк у конкретній справі варто перевірити до подання позову.

Чи відмовить суд, якщо строк позовної давності вже сплив?

Не автоматично. Суд приймає позов до розгляду незалежно від спливу позовної давності, а застосовує її лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення (частини друга і третя статті 267 ЦК). Якщо таку заяву зроблено, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Водночас якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини четверта і п’ята статті 267 ЦК).

Що можна вимагати від боржника, який прострочив оплату?

Кредитор має право вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК). Договором або законом може бути передбачена й неустойка (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК). Виняток стосується кредитів і позик: у період дії воєнного (надзвичайного) стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник, який прострочив платіж за договором кредиту (позики) з банком або іншим кредитодавцем, звільняється від відповідальності за статтею 625 і від сплати неустойки за таке прострочення (пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК).

Які збитки можна відшкодувати?

Закон розрізняє реальні збитки – втрати у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, – і упущену вигоду, тобто доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частини друга і третя статті 22 ЦК). У таких справах вирішальне значення має доведення розміру збитків і їх зв’язку з порушенням.

Чи можна вимагати компенсацію моральної шкоди?

Так. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша статті 23 ЦК). Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях у зв’язку з ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях через протиправну поведінку щодо самої особи, членів її сім’ї чи близьких родичів або через знищення чи пошкодження її майна; у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації – зокрема й юридичної особи. Розмір грошового відшкодування визначає суд з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини (якщо вина є підставою для відшкодування) та вимог розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди (частини друга – четверта статті 23 ЦК).

Що робити, якщо пропущено строк для прийняття спадщини?

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців з часу її відкриття (частина перша статті 1270 ЦК). Спадкоємець, який не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК); якщо заяву не подано вчасно, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Подати заяву пізніше можна за письмовою згодою спадкоємців, які спадщину прийняли, а якщо строк пропущено з поважної причини, – суд за позовом спадкоємця може визначити йому додатковий строк (стаття 1272 ЦК). У період дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування діє особливе правило: якщо смерть зареєстровано пізніше ніж через один місяць з дня смерті (або з дня, з якого особу оголошено померлою), строки, визначені статтями 1269, 1270, 1272 та деякими іншими статтями ЦК, обчислюються з дня державної реєстрації смерті (пункт 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК).

Чи розглядатиме мій спір господарський суд?

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках (частина перша статті 20 Господарського процесуального кодексу України). Серед них – спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, корпоративні спори, справи про банкрутство, а також інші спори між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами – підприємцями. Для низки категорій закон робить виняток, якщо стороною спору є фізична особа, яка не є підприємцем (зокрема пункти 1, 6, 10 і 14 частини першої статті 20 ГПК), тому юрисдикцію спору визначаємо до подання позову.

Потрібна правнича допомога у спорі? Зателефонуйте або залиште заявку – адвокат зв’яжеться з вами та пояснить порядок дій.