Військові справи

Військова практика об’єднання охоплює правовідносини, що виникають у зв’язку з мобілізацією та проходженням військової служби: від обліку й відстрочок до звільнення, виплат і захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей.

Військовий адвокат у Києві допомагає з відстрочкою від мобілізації, оскарженням висновків ВЛК і дій ТЦК та СП, звільненням з військової служби, виплатами військовослужбовцям і захистом у справах про СЗЧ. Консультуємо військовозобов’язаних, військовослужбовців, членів їхніх сімей і роботодавців – в офісі або онлайн.

Наші послуги

• Оскарження рішень ВЛК – аналіз постанови ВЛК і медичних документів, оскарження
• Відстрочка від мобілізації – підстави за статтею 23 Закону № 3543-XII, документи, оскарження відмови
• Спори з ТЦК та СП – повістки, військовий облік, оскарження рішень і дій
• Захист у справах про СЗЧ та дезертирство – захист на всіх стадіях кримінального провадження
• Звільнення з військової служби та демобілізація – підстави за статтею 26 Закону № 2232-XII, рапорт, оскарження відмови
• Грошове забезпечення та виплати військовим – нарахування, заборгованість, звернення до суду
• Бронювання військовозобов’язаних – для підприємств, установ і їхніх працівників
• Захист прав військовослужбовців – рапорти, скарги, звернення до суду
• Військовий облік за кордоном: консульські дії – для тих, хто перебуває за межами України

Коли потрібен військовий адвокат

• ви отримали повістку або виклик до ТЦК та СП і хочете розібратися у своїх правах та обов’язках
• у вас є підстава для відстрочки, але її не оформлюють або відмовляють
• ви не згодні з висновком військово-лікарської комісії
• військовослужбовець має підставу для звільнення, але рапорт не розглядають або відмовляють
• не виплачено грошове забезпечення чи інші виплати
• військовослужбовцю загрожує кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини чи дезертирство
• підприємству потрібно забронювати працівників

Як ми ведемо такі справи

• оцінюємо ситуацію за чинною редакцією законодавства – мобілізаційні норми змінюються часто
• працюємо документально: рапорти, запити, скарги, позови
• захист доступний і в умовах воєнного стану: правосуддя здійснюється лише судами, а скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства заборонено (стаття 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»)
• супроводжуємо і військовослужбовців, і членів їхніх сімей, і роботодавців
• письмово узгоджуємо обсяг роботи та порядок оплати до початку співпраці

Як проходить робота

1. Перша розмова: з’ясовуємо, хто звертається (військовозобов’язаний, військовослужбовець, член сім’ї, роботодавець), у чому ситуація і які строки спливають.
2. Документи: перевіряємо повістки, постанови ВЛК, рапорти, накази, довідки й відомості реєстру.
3. Позиція і дії: заява, рапорт, скарга, адвокатський запит або позов – залежно від ситуації.
4. Супровід до результату: розгляд у ТЦК та СП чи у військовій частині, за потреби – суд.

Мобілізаційне законодавство змінюється часто. Інформацію актуалізовано станом на жовтень 2026 року; перед прийняттям рішень варто отримати консультацію щодо чинної редакції норм.

Поширені запитання

Хто має право на відстрочку від мобілізації?

Перелік підстав визначає стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Серед них – бронювання; інвалідність або тимчасова непридатність до військової служби за висновком ВЛК; утримання трьох і більше дітей віком до 18 років (крім випадків, коли заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці); виховання дитини з інвалідністю; постійний догляд за хворими членами сім’ї або членами сім’ї з інвалідністю – на умовах, визначених законом; навчання за денною або дуальною формою, якщо особа здобуває рівень освіти, вищий за раніше здобутий (частини перша і третя статті 23). Підстави перевіряє і відстрочку оформлює ТЦК та СП (частина восьма). Відстрочку також може бути оформлено через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних інших державних реєстрів (частина дев’ята).

Що має бути зазначено в повістці?

У повістці про виклик до ТЦК та СП зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові та дата народження громадянина; найменування ТЦК та СП, що видав повістку; мета виклику; місце, день і час явки; підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; реєстраційний номер повістки; роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки. Під час вручення повістки представники ТЦК та СП на вимогу громадянина зобов’язані назвати свої прізвища, імена та по батькові, посади і пред’явити службові посвідчення (частина третя статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Що робити, якщо не можу з’явитися за повісткою вчасно?

Поважними причинами неприбуття закон визнає, зокрема, перешкоду стихійного характеру, хворобу громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили можливості особисто прибути, а також смерть близького родича. Ці причини мають бути підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій державної чи комунальної форми власності. У разі неприбуття потрібно у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від зазначених у повістці дати і часу, повідомити ТЦК та СП про причини неявки – особисто або в будь-який інший спосіб – і прибути у строк, що не перевищує сім календарних днів (частина третя статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Чи можна звільнитися з військової служби під час воєнного стану?

Так, але лише з підстав, визначених законом. Для тих, хто проходить службу за призовом під час мобілізації, під час дії воєнного стану це, зокрема: досягнення граничного віку перебування на службі; стан здоров’я – висновок ВЛК про непридатність або тимчасову непридатність до служби з переоглядом через 6–12 місяців, а також інвалідність; сімейні обставини або інші поважні причини з переліку частини дванадцятої статті 26; звільнення з полону. За підставами інвалідності, сімейних обставин і звільнення з полону звільняють, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати службу (пункт 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»). Серед сімейних обставин – утримання трьох і більше дітей віком до 18 років, постійний догляд за дружиною (чоловіком) з інвалідністю I чи II групи та інші випадки, названі в законі. Для військовослужбовців за контрактом підстави визначає частина п’ята статті 26.

Яка відповідальність за самовільне залишення військової частини?

Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років (частина п’ята статті 407 Кримінального кодексу України). Якщо залишення частини вчинено з метою ухилитися від військової служби, це дезертирство, відповідальність за яке встановлює стаття 408 Кримінального кодексу.

Потрібна правнича допомога у військовій справі? Зателефонуйте або залиште заявку – адвокат зв’яжеться з вами та пояснить порядок дій.