Усиновлення

Усиновлення – це прийняття дитини у сім’ю на правах дочки чи сина за рішенням суду. Процедура багатоетапна: статус кандидата, згоди, судовий розгляд – і кожен етап має свої вимоги.

Коли варто звернутися

• ви плануєте усиновити дитину
• чоловік або дружина хоче усиновити дитину другого з подружжя
• потрібно отримати згоди, передбачені законом
• один із батьків дитини не дає згоди на усиновлення або тривалий час не бере участі в її вихованні
• виникли ускладнення на будь-якому з етапів процедури

Що робить адвокат

• оцінює відповідність вимогам до усиновлювача (стаття 211 Сімейного кодексу України, далі – СК)
• супроводжує збирання документів та взаємодію зі службою у справах дітей
• опрацьовує питання згоди батьків дитини (стаття 217 СК) та згоди самої дитини (стаття 218 СК)
• готує заяву про усиновлення до суду
• представляє інтереси в судовому розгляді
• консультує щодо правових наслідків і таємниці усиновлення

Хто може бути усиновлювачем

• дієздатна особа віком від 21 року; для родичів дитини ця вікова вимога не застосовується (ч. 1 ст. 211 СК)
• усиновлювач має бути старшим за дитину щонайменше на 15 років, а в разі усиновлення повнолітньої особи – на 18 років (ч. 2 ст. 211 СК)
• спільно усиновити дитину можуть подружжя; особи, які не перебувають у шлюбі між собою, – лише якщо проживають однією сім’єю, за рішенням суду (ч. 3, 4 ст. 211 СК)
• кількість дітей, яких може усиновити одна особа, не обмежується (ч. 7 ст. 211 СК)

Не можуть бути усиновлювачами, зокрема, особи, обмежені у дієздатності або визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не поновлено; засуджені за злочини, перелічені в законі, або які мають непогашену чи не зняту судимість за інші кримінальні правопорушення; особи, до яких застосовано адміністративне стягнення за домашнє насильство чи насильство за ознакою статі; особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу) (ч. 1 ст. 212 СК). Не можуть бути усиновлювачами й інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини (ч. 2 ст. 212 СК).

Якщо одну дитину бажають усиновити кілька осіб, переважне право має громадянин України, у сім’ї якого дитина виховується; чоловік матері або дружина батька дитини; той, хто усиновлює кількох дітей, які є братами і сестрами; родич дитини (ч. 1 ст. 213 СК). Переважне право має також подружжя (ч. 2 ст. 213 СК).

Як проходить усиновлення

Дії до звернення до суду визначає Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905 (далі – Порядок № 905).

1. Заява до служби у справах дітей. Ви звертаєтеся до служби у справах дітей за місцем проживання – особисто або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг – і подаєте документи, серед них медичний висновок, документ про наявність чи відсутність судимості, довідку про доходи, документ про право власності чи користування житлом. Вимагати документи, не зазначені в Порядку № 905, не допускається; строк дії документів – один рік (п. 22, 22-1 Порядку № 905).
2. Курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Його не проходять родичі дитини, її опікуни, піклувальники, прийомні батьки та батьки-вихователі (п. 24 Порядку № 905).
3. Висновок і облік кандидатів. Служба протягом п’яти робочих днів перевіряє документи, ще протягом п’яти – обстежує житлово-побутові умови і проводить бесіду, а після курсу підготовки протягом п’яти робочих днів готує висновок про можливість бути усиновлювачем. Після позитивного висновку вас беруть на облік кандидатів в усиновлювачі; висновок діє один рік і може бути продовжений не більше як на рік. Відмову у взятті на облік мають обґрунтувати письмово (п. 25–27 Порядку № 905).
4. Знайомство з дитиною. Після ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидат отримує направлення для знайомства з дитиною. Воно діє 10 робочих днів і може бути продовжене не більш як на 10 робочих днів; у цей строк можна щодня відвідувати дитину і спілкуватися з нею не менш як три години на день (п. 58, 63 Порядку № 905).
5. Заява про бажання усиновити дитину. Її подають до служби у справах дітей за місцем проживання дитини до закінчення строку дії направлення – інакше вважається, що кандидати відмовилися від усиновлення (п. 66, 70 Порядку № 905). Протягом 10 робочих днів служба з’ясовує, чи згодна дитина на усиновлення, і готує проєкт висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок із документами видають кандидатам для подання до суду; звернутися до суду треба протягом місяця з дати його отримання (п. 71, 75 Порядку № 905).
6. Суд. Заяву про усиновлення подають особисто, через представника це не допускається (ч. 1 ст. 223 СК), до суду за місцем проживання дитини (ст. 310 Цивільного процесуального кодексу України, далі – ЦПК). Справу розглядають за обов’язковою участю заявника, органу опіки та піклування і прокурора, а у випадках, встановлених СК, для забезпечення таємниці усиновлення – у закритому судовому засіданні (ч. 1, 3 ст. 313 ЦПК).

Чиї згоди потрібні

• Батьків дитини. Згода має бути вільною і безумовною; її дають не раніше, ніж дитині виповниться два місяці, і засвідчують у нотаріуса. Якщо мати чи батько неповнолітні, потрібна ще й згода їхніх батьків. Домовленість про плату за згоду на усиновлення нікчемна. Батьки можуть відкликати згоду до набрання законної сили рішенням суду про усиновлення (ст. 217 СК).
• Без згоди батьків усиновлення можливе, якщо вони невідомі, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, позбавлені батьківських прав щодо цієї дитини, а також в іншому випадку, передбаченому ч. 1 ст. 219 СК. Без згоди повнолітніх батьків дитину можуть усиновити й тоді, коли суд встановить, що вони понад шість місяців без поважних причин не проживають з дитиною, не виявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують і не утримують її (ч. 2 ст. 219 СК). Докладніше – на сторінці «Позбавлення батьківських прав».
• Дитини – якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити; форма згоди залежить від віку і стану здоров’я. Згода не потрібна, якщо дитина у зв’язку з віком або станом здоров’я не усвідомлює факту усиновлення або проживає в сім’ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками (ст. 218 СК).
• Другого з подружжя – якщо дитину усиновлює один із подружжя: письмова, засвідчена нотаріально. Без неї усиновлення можливе, якщо другий з подружжя визнаний безвісно відсутнім чи недієздатним або є інші обставини, що мають істотне значення (ст. 220 СК).
• Опікуна чи піклувальника дитини, а якщо дитина без батьків перебуває в закладі охорони здоров’я чи навчальному закладі, – цього закладу. Суд може постановити рішення про усиновлення і без такої згоди, якщо встановить, що воно відповідає інтересам дитини (ст. 221, 222 СК).

Усиновлення дитини чоловіка або дружини

Якщо ви бажаєте усиновити дитину свого чоловіка чи дружини, дитині не потрібно перебувати на обліку, а вас не вносять до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі. Заяву подають до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Серед документів – медичний висновок, документ про наявність чи відсутність судимості, нотаріально засвідчена згода батьків дитини або згода того з подружжя, чию дитину усиновлюють, разом із документом, що засвідчує відсутність другого з батьків (наприклад, свідоцтвом про смерть чи рішенням суду про позбавлення батьківських прав). Протягом 10 робочих днів служба обстежує житлово-побутові умови дитини, з’ясовує її згоду і готує проєкт висновку про доцільність усиновлення (п. 91 Порядку № 905).

Чоловік матері або дружина батька дитини мають переважне право на її усиновлення (п. 2 ч. 1 ст. 213 СК). Коли дитину усиновлює одна особа, права та обов’язки між дитиною і її матір’ю (якщо усиновлювач – чоловік) або батьком (якщо усиновлювач – жінка) можуть бути збережені за їхнім бажанням (абз. 2 ч. 1 ст. 232 СК). Якщо один із батьків дитини помер або визнаний недієздатним, баба і дід з його боку, а також рідні брати і сестри дитини можуть просити суд зберегти правовий зв’язок з нею (ч. 2 ст. 232 СК).

Правові наслідки усиновлення

• усиновлення вважається здійсненим у день набрання законної сили рішенням суду (ст. 225 СК)
• усиновлювач має щодо дитини права й обов’язки в такому ж обсязі, як батьки, а особисті та майнові права й обов’язки між дитиною і її батьками та іншими родичами за походженням припиняються, крім випадків, передбачених законом (ст. 232 СК)
• суд може записати усиновлювача матір’ю чи батьком дитини, змінити її прізвище, ім’я, по батькові, місце та дату народження (дату – не більш як на шість місяців), якщо це відповідає інтересам дитини; після цього видають нове свідоцтво про народження (ст. 229–231, 233 СК)
• дитина зберігає право на пенсію, інші соціальні виплати та відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які мала до усиновлення (ст. 234 СК)
• усиновлювач має право приховувати факт усиновлення від дитини; усиновлена особа після досягнення 14 років має право отримати інформацію про своє усиновлення (ст. 226, 227 СК)

Правова основа

Поняття усиновлення визначене статтею 207 СК: це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду. Усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, крім випадку, коли усиновлювач є родичем дитини (стаття 211 СК). Згода батьків – стаття 217 СК, згода дитини – стаття 218 СК; право на таємницю усиновлення – стаття 226 СК.

Усиновлення в цілому регулює глава 18 СК (статті 207–242); розгляд справ про усиновлення в суді – статті 310–314 ЦПК; облік кандидатів в усиновлювачі, знайомство з дитиною та підготовку документів до суду – Порядок № 905.

Законодавство та судова практика оновлюються; інформацію актуалізовано станом на листопад 2026 року.

Поширені запитання

Хто може бути усиновлювачем?

Дієздатна особа від 21 року (для родичів дитини вікова вимога не застосовується) – стаття 211 СК; закон містить і додаткові вимоги, які ми перевіряємо на старті.

Чи потрібна згода дитини?

Так, якщо дитина досягла віку та рівня розвитку, за яких може її висловити (стаття 218 СК); форма згоди залежить від віку.

Чи може адвокат подати заяву про усиновлення до суду замість мене?

Ні. Подання заяви про усиновлення через представника не допускається (ч. 1 ст. 223 СК), а справу суд розглядає за обов’язковою участю заявника (ч. 1 ст. 313 ЦПК). Адвокат готує заяву і документи до неї, допомагає отримати потрібні згоди й висновки та супроводжує вас на всіх етапах, зокрема в суді.

Скільки триває розгляд справи в суді?

Підготовка справи – не більше п’яти днів з дня відкриття провадження, підготовче засідання не проводиться; розглянути справу суд має протягом розумного строку, але не більше 30 днів з дня відкриття провадження (ч. 4 ст. 312, ч. 5 ст. 313 ЦПК). Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання рішенням законної сили (ч. 7 ст. 314 ЦПК).

Чи можуть батьки дитини передумати?

Так. Мати чи батько можуть відкликати згоду на усиновлення до набрання законної сили рішенням суду (ч. 6 ст. 217 СК). Якщо це сталося після ухвалення рішення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує рішення і поновлює розгляд справи (ч. 5 ст. 314 ЦПК).

Чи можна скасувати усиновлення?

Так, за рішенням суду, зокрема якщо усиновлення суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання або якщо між усиновлювачем і дитиною незалежно від волі усиновлювача склалися стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем батьківських обов’язків (ч. 1 ст. 238 СК). Після досягнення дитиною повноліття скасування, як правило, не допускається (ч. 2 ст. 238 СК). Позов можуть подати, зокрема, батьки, усиновлювач, орган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, якій виповнилося 14 років (ст. 240 СК).

Потрібна правнича допомога? Зателефонуйте або залиште заявку – адвокат зв’яжеться з вами та делікатно розбере вашу ситуацію.