Оскарження вироку: апеляція та касація

Вирок не є остаточним доти, доки не вичерпані процесуальні можливості його перегляду. Ключовий чинник – дотримання строку та якість обґрунтування скарги.

Коли варто звернутися

• ухвалено вирок, з яким ви не згодні
• потрібно оскаржити ухвалу суду
• закінчується строк на апеляційне оскарження
• рішення апеляційного суду підлягає касаційному перегляду

Що робить адвокат

• аналізує вирок та матеріали справи щодо підстав для скасування або зміни
• визначає, чи належить рішення до тих, що можуть бути оскаржені
• готує апеляційну або касаційну скаргу
• дотримується строків подання скарги
• бере участь у розгляді справи судом апеляційної чи касаційної інстанції
• опрацьовує заперечення інших учасників провадження

Що можна оскаржити в апеляційному порядку і хто має право

В апеляційному порядку оскаржують рішення суду першої інстанції, які не набрали законної сили: вироки, ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру, інші ухвали у випадках, передбачених кодексом, а також ухвали слідчого судді (ч. 1, 3 ст. 392 КПК України). Ухвали, постановлені під час судового розгляду до ухвалення вироку, окремо не оскаржують, крім випадків, визначених КПК, – заперечення проти них включають до апеляційної скарги на вирок. Окремо оскаржують ухвали про тримання під вартою, постановлені до ухвалення рішення по суті (ч. 2 ст. 392 КПК).

Апеляційну скаргу мають право подати, зокрема, обвинувачений, його законний представник чи захисник – на обвинувальний вирок у частині, що стосується інтересів обвинуваченого, а на виправдувальний – у частині мотивів і підстав виправдання; прокурор; потерпілий – у межах вимог, заявлених у суді першої інстанції; цивільний позивач і цивільний відповідач – у частині цивільного позову (ст. 393 КПК).

Для окремих вироків підстави оскарження обмежені. Вирок на підставі угоди про примирення або про визнання винуватості обвинувачений може оскаржити лише з підстав, прямо названих у законі, – зокрема, якщо призначено покарання, суворіше за узгоджене сторонами угоди, або йому не роз’яснили наслідків укладення угоди (ч. 3, 4 ст. 394 КПК). Вирок, ухвалений у спрощеному провадженні, не можна оскаржити з підстав розгляду за відсутності учасників, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити обставини, встановлені досудовим розслідуванням (ч. 1 ст. 394 КПК).

Строки і порядок подання апеляційної скарги

• вирок, ухвала про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру – тридцять днів з дня проголошення;
• ухвала про тримання під вартою (обрання, зміна на тримання під вартою, продовження строку), постановлена під час судового розгляду до ухвалення рішення по суті, – п’ять днів з дня оголошення;
• інші ухвали суду першої інстанції – сім днів з дня оголошення;
• ухвала слідчого судді – п’ять днів з дня оголошення (ч. 2 ст. 395 КПК).

Для особи, яка перебуває під вартою, строк обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або вирок ухвалено без її виклику у спрощеному порядку (ст. 382 КПК), строк обчислюється з дня отримання нею копії рішення (ч. 3 ст. 395 КПК). Скаргу на вирок подають через суд, який його ухвалив (п. 1 ч. 1 ст. 395 КПК). Якщо скаргу не подано, вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження (ч. 1 ст. 532 КПК).

День, від якого починається строк (наприклад, день проголошення вироку), до нього не зараховують; строк, що обчислюється днями, закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня, а строк, що обчислюється місяцями, – у відповідне число останнього місяця (ч. 3–5 ст. 115 КПК). Вихідні та святкові дні входять до строку, але якщо його останній день припадає на неробочий, останнім днем вважається наступний робочий (ч. 7 ст. 115 КПК). Якщо скаргу подають безпосередньо до суду, строк закінчується в момент закінчення робочого дня суду (ч. 6 ст. 115 КПК). Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу до його закінчення здано на пошту, а особа, яка тримається під вартою, передала її службовій особі установи (ст. 116 КПК).

Якщо в умовах воєнного стану немає об’єктивної можливості подати апеляційну чи касаційну скаргу у строки, визначені ст. 395 і 426 КПК, її подають невідкладно, щойно така можливість з’явиться, але не пізніше ніж через 15 днів після припинення чи скасування воєнного стану (п. 5 ч. 1 ст. 615 КПК). Пропущений строк у такому провадженні може бути поновлений, якщо клопотання подано не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану (абз. 2 ч. 1 ст. 117 КПК). Під час воєнного стану суд може проголосити лише резолютивну частину вироку, але повний текст вручає учасникам у день проголошення (ч. 15 ст. 615 КПК).

В апеляційній скарзі зазначають вимоги та їх обґрунтування – у чому полягає незаконність чи необґрунтованість рішення, а також клопотання про дослідження доказів (п. 4, 5 ч. 2 ст. 396 КПК). Скаргу без додержання цих вимог залишають без руху й дають строк на усунення недоліків – не більше п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали (ч. 1 ст. 399 КПК).

Підстави для скасування або зміни вироку

Підставами для скасування або зміни судового рішення в апеляції є (ч. 1, 2 ст. 409 КПК):

• неповнота судового розгляду;
• невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження;
• істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
• неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
• невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Істотними є порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Деякі з них тягнуть скасування рішення в будь-якому разі – зокрема, ухвалення рішення незаконним складом суду, судовий розгляд без захисника, коли його участь обов’язкова, порушення правил підсудності, відсутність технічного фіксування судового провадження (ч. 1, 2 ст. 412 КПК).

Як апеляційний суд розглядає скаргу

Апеляційний суд переглядає рішення в межах апеляційної скарги; вийти за ці межі він може, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого (ч. 1, 2 ст. 404 КПК). За клопотанням учасників суд зобов’язаний повторно дослідити обставини, які суд першої інстанції дослідив не повністю або з порушеннями. Докази, що не досліджувалися в першій інстанції, він може дослідити, лише якщо клопотання про них заявляли в суді першої інстанції або вони стали відомі після ухвалення оскарженого рішення (ч. 3 ст. 404 КПК).

За наслідками розгляду апеляційний суд може залишити вирок без змін, змінити його, скасувати повністю чи частково й ухвалити новий вирок, скасувати вирок і закрити кримінальне провадження або призначити новий розгляд у суді першої інстанції (ч. 1 ст. 407 КПК). Погіршити становище обвинуваченого – наприклад, застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання – суд може лише тоді, коли з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник (ч. 1 ст. 421 КПК).

Касаційне оскарження до Верховного Суду

У касаційному порядку оскаржують вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляції та рішення апеляційного суду щодо них; ухвали – якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню (ч. 1, 2 ст. 424 КПК). Ухвали слідчого судді після апеляційного перегляду в касаційному порядку не оскаржуються (ч. 4 ст. 424 КПК). Скаргу розглядає колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду (ч. 5 ст. 31 КПК).

Касаційну скаргу подають безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення рішення апеляційним судом, а засуджений, який тримається під вартою, – у той самий строк з дня вручення йому копії рішення (ч. 1, 2 ст. 426 КПК).

Верховний Суд перевіряє правильність застосування норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин, але не досліджує докази й не встановлює обставин, яких немає в оскарженому рішенні (ч. 1 ст. 433 КПК). Підставами для скасування або зміни рішення є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ч. 1 ст. 438 КПК). Неповноти судового розгляду й невідповідності висновків фактичним обставинам у цьому переліку немає – ці доводи заявляють в апеляції. Якщо з касаційної скарги та доданих рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження (п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК), тому обґрунтування скарги вирішальне.

Правова основа

Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, визначені статтею 392 КПК України; право на апеляційне оскарження – статтею 393, особливості оскарження окремих рішень – статтею 394, порядок і строки апеляційного оскарження – статтею 395, вимоги до апеляційної скарги – статтею 396, межі перегляду – статтею 404, повноваження апеляційного суду – статтею 407, підстави для скасування або зміни рішення – статтями 409–414, недопустимість погіршення становища обвинуваченого – статтею 421. Рішення, що оскаржуються в касаційному порядку, – стаття 424, право на касаційне оскарження – стаття 425, порядок і строки – стаття 426, вимоги до касаційної скарги – стаття 427, межі перегляду – стаття 433, повноваження суду касаційної інстанції – стаття 436, підстави для скасування або зміни рішення – стаття 438. Обчислення і додержання процесуальних строків – статті 115, 116, поновлення пропущеного строку – стаття 117, особливості в умовах воєнного стану – стаття 615 КПК України.

Законодавство та судова практика оновлюються; інформацію актуалізовано станом на листопад 2026 року.

Поширені запитання

Скільки часу на оскарження?

На апеляційне оскарження вироку – тридцять днів з дня проголошення, інших ухвал суду першої інстанції – сім днів, ухвал про тримання під вартою під час судового розгляду та ухвал слідчого судді – п’ять днів (ч. 2 ст. 395 КПК). Касаційну скаргу подають протягом трьох місяців з дня проголошення рішення апеляційного суду (ч. 2 ст. 426 КПК). Для особи під вартою строк обчислюється з дня вручення їй копії рішення.

Чи можна подати скаргу, якщо строк пропущено?

Так, якщо строк пропущено з поважних причин: його поновлює суд ухвалою за клопотанням заінтересованої особи (ч. 1 ст. 117 КПК). Якщо питання про поновлення не порушено або суд не знайде для цього підстав, апеляційну скаргу повертають (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК). Саме клопотання не зупиняє виконання оскарженого рішення (ч. 3 ст. 117 КПК); якщо ж строк апеляційного оскарження поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили (ч. 3 ст. 532 КПК).

Чи може апеляційний суд посилити покарання?

Лише якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник. За скаргою сторони захисту суд не може погіршити становище обвинуваченого (ч. 2 ст. 404, ч. 1 ст. 421 КПК).

Чи можна подати в апеляції нові докази?

Так, але лише ті, про дослідження яких заявляли клопотання в суді першої інстанції, або ті, що стали відомі після ухвалення вироку (ч. 3 ст. 404 КПК). В апеляційній скарзі пояснюють, чому їх не подавали раніше (ч. 4 ст. 396 КПК).

Потрібна правнича допомога? Зателефонуйте або залиште заявку – адвокат зв’яжеться з вами та пояснить порядок дій у вашій ситуації.