Апеляційна скарга: строки, зміст, судовий збір • DSA GROUP

Апеляційна скарга – спосіб оскаржити рішення суду першої інстанції до суду вищого рівня. Правила залежать від виду справи: цивільні розглядають за Цивільним процесуальним кодексом (ЦПК), господарські – за Господарським процесуальним кодексом (ГПК), спори з органами влади – за Кодексом адміністративного судочинства (КАС), кримінальні – за Кримінальним процесуальним кодексом (КПК). Нижче – строки, куди подавати, що зазначити, скільки сплатити і чому скаргу можуть не прийняти.

Строки подання

Цивільна справа: на рішення – 30 днів, на ухвалу – 15 днів з дня проголошення; на рішення про усиновлення дитини – 10 днів (частина 1 статті 354 ЦПК).
Господарська справа: на рішення – 20 днів, на ухвалу – 10 днів (частина 1 статті 256 ГПК).
Адміністративна справа: на рішення – 30 днів, на ухвалу – 15 днів (частина 1 статті 295 КАС). В окремих категоріях строк коротший – 10 днів:
- у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (частина 4 статті 286 КАС);
- щодо державної виконавчої служби чи приватного виконавця (частина 6 статті 287 КАС);
- про примусове повернення чи видворення іноземців (частина 3 статті 288 КАС).
Кримінальне провадження (частина 2 статті 395 КПК):
- на вирок – 30 днів з дня проголошення;
- на ухвалу про тримання під вартою, постановлену під час судового розгляду, – 5 днів;
- на інші ухвали суду першої інстанції – 7 днів;
- на ухвалу слідчого судді – 5 днів.

У ЦПК, ГПК і КАС строк рахують з дня складення повного рішення в двох випадках: якщо в засіданні проголосили лише вступну й резолютивну частини або якщо справу розглянули без повідомлення учасників (у КАС – у письмовому провадженні). Учасник, якому повне рішення не вручили в день проголошення чи складення, має право на поновлення строку, якщо подасть скаргу протягом такого самого строку з дня вручення (частини 1 і 2 статті 354 ЦПК, статті 256 ГПК, статті 295 КАС).

У кримінальному провадженні для особи під вартою строк рахують з моменту вручення їй копії рішення. Якщо рішення ухвалили без виклику особи, – з дня отримання нею копії (частина 3 статті 395 КПК).

Якщо строк пропущено

Строк можуть поновити, якщо причини пропуску поважні (частина 3 статті 354 ЦПК, статті 256 ГПК, статті 295 КАС).
Якщо скаргу подали із запізненням і не просили поновити строк або причини визнали неповажними, її залишають без руху. Протягом 10 днів з дня вручення ухвали можна подати заяву про поновлення або навести інші підстави (частина 3 статті 357 ЦПК).
Якщо з дня складення повного рішення минув рік, суд відмовить у відкритті провадження незалежно від причин. Винятки – скарга особи, яку не повідомили про справу чи не залучили до неї, а також непереборна сила (частина 2 статті 358 ЦПК, частина 2 статті 261 ГПК). У КАС це обмеження стосується лише прокурора і суб’єкта владних повноважень (частина 2 статті 299 КАС).

Куди подавати

ЦПК, ГПК, КАС: безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 355 ЦПК, стаття 257 ГПК, стаття 297 КАС). Скаргу, подану в інший спосіб, повертають (пункт 3 частини 5 статті 357 ЦПК).
КПК: на вирок та інші рішення суду першої інстанції – через суд, який його ухвалив; на ухвалу слідчого судді – безпосередньо до суду апеляційної інстанції (частина 1 статті 395 КПК).
Електронний кабінет: адвокати, нотаріуси, органи влади, юридичні особи та деякі інші учасники зобов’язані зареєструвати його в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (частина 6 статті 14 ЦПК). Якщо такий учасник кабінет не зареєстрував, його скаргу залишають без руху (частина 2 статті 357 ЦПК).

Що зазначити в апеляційній скарзі

Вимоги ЦПК (стаття 356); у ГПК (стаття 258) і КАС (стаття 296) вони майже такі самі:

назва суду, до якого подається скарга;
дані особи, яка подає скаргу (ім’я або найменування, адреса, РНОКПП чи код ЄДРПОУ, засоби зв’язку, наявність електронного кабінету), та інших учасників справи;
рішення чи ухвала, що оскаржується;
у чому незаконність або необґрунтованість рішення: неповне чи неправильне встановлення обставин, неправильна оцінка доказів, неправильне визначення правовідносин;
нові обставини й докази – з поясненням, чому їх не подали до суду першої інстанції;
клопотання особи, яка подає скаргу;
дата отримання копії оскаржуваного рішення;
перелік додатків.

До скарги додають (частина 4 статті 356 ЦПК):

довіреність або інший документ про повноваження представника, якщо їх ще немає в справі;
документ про сплату судового збору або підстави звільнення від нього;
докази дати отримання рішення;
при поданні через електронний кабінет – докази надсилання копій іншим учасникам.

У КАС є особливість: якщо в скарзі немає клопотання про розгляд справи за участі особи, вважається, що вона не бажає брати участі в засіданні (частина 3 статті 296 КАС).

У КПК вимоги коротші (стаття 396): назва суду, дані особи, оскаржуване рішення, вимоги та їх обґрунтування, клопотання про дослідження доказів, перелік додатків. Якщо в скарзі є обставини чи докази, яких не досліджували в першій інстанції, треба пояснити причини.

Нові докази в апеляції

Суд апеляційної інстанції перевіряє рішення в межах доводів і вимог скарги. Докази, яких не подавали в першій інстанції, він приймає лише у виняткових випадках – якщо учасник доведе, що не міг подати їх з причин, які об’єктивно від нього не залежали. Нові позовні вимоги й підстави позову в апеляції не розглядають (частини 1, 3 і 6 статті 367 ЦПК).

Судовий збір у 2026 році

Ставки рахують від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня року, в якому подається скарга (частина 1 статті 4 Закону «Про судовий збір»), – у 2026 році це 3 328 грн. За подання скарги в електронній формі застосовують коефіцієнт 0,8 (частина 3 статті 4).

Цивільна справа, скарга на рішення: 150 % ставки, що підлягала сплаті за позов. Для фізичної особи чи ФОП є верхня межа (підпункт 6 пункту 1 частини 2 статті 4):
- у майнових спорах – не більше 8 прожиткових мінімумів (26 624 грн);
- у спорах про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно) та відшкодування шкоди здоров’ю (крім моральної шкоди) – не більше 3 (9 984 грн).
Цивільна справа, скарга на ухвалу: фізична особа – 0,2 прожиткового мінімуму (665,60 грн), юридична особа чи ФОП – 1 прожитковий мінімум (3 328 грн) (підпункт 9 пункту 1 частини 2 статті 4).
Господарська справа: на рішення – 150 % ставки за позов, на ухвалу – 1 прожитковий мінімум (підпункти 6 і 8 пункту 2 частини 2 статті 4).
Адміністративна справа: на рішення – 150 % ставки за позов, але не більше 15 прожиткових мінімумів (49 920 грн); на ухвалу – 1 прожитковий мінімум (підпункти 2 і 5 пункту 3 частини 2 статті 4).
Кримінальне провадження: КПК не вимагає додавати документ про сплату збору (стаття 396 КПК), а Закон «Про судовий збір» не встановлює ставок для апеляції в кримінальному провадженні.

Судовий збір не сплачують, зокрема, за апеляційні скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх (пункт 12 частини 2 статті 3 Закону «Про судовий збір»).

Скільки триває розгляд і що може вирішити суд

Скаргу на рішення розглядають протягом 60 днів, на ухвалу – протягом 30 днів з дня відкриття апеляційного провадження (стаття 371 ЦПК, стаття 273 ГПК, стаття 309 КАС). У ЦПК і КАС у виняткових випадках строк можна продовжити не більш як на 15 днів.

Суд апеляційної інстанції може (стаття 374 ЦПК):

залишити рішення без змін;
скасувати його повністю чи частково й ухвалити нове або змінити рішення;
закрити провадження або залишити позов без розгляду;
направити справу до іншого суду першої інстанції.

У кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції може погіршити становище обвинуваченого – застосувати закон про тяжче правопорушення чи суворіше покарання – лише якщо з цих підстав скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник (частина 1 статті 421 КПК). Вирок на підставі угоди можна оскаржити лише з підстав, прямо названих у статті 394 КПК.

Рішення апеляційного суду можна оскаржити до Верховного Суду, якщо справа проходить касаційний фільтр, – про строки, підстави й судовий збір у статті «Касаційна скарга».

Чому скаргу повертають або відмовляють у відкритті провадження

За ЦПК (статті 357, 358):

скаргу не підписано або підписала особа, яка не має на це права;
скаргу подано не до суду апеляційної інстанції;
оскаржено ухвалу, яку не можна оскаржити окремо від рішення (перелік ухвал, які можна, – у статті 353 ЦПК);
рішення не підлягає апеляційному оскарженню, або за скаргою цієї самої особи на це саме рішення вже відмовили у відкритті провадження чи залишили її без задоволення;
пропущено строк без поважних причин або минув рік з дня складення повного рішення.

Скаргу з недоліками оформлення спершу залишають без руху, щоб їх можна було виправити (частина 2 статті 357 ЦПК).

Поширені запитання

Чи можна подати апеляцію, якщо я не брав участі у справі?

Так, якщо суд вирішив питання про ваші права, інтереси чи обов’язки (частина 1 статті 352 ЦПК, частина 1 статті 254 ГПК, частина 1 статті 293 КАС).

Чи можна оскаржити будь-яку ухвалу?

Ні. Окремо від рішення – лише ухвали, прямо названі в кодексі (стаття 353 ЦПК, стаття 255 ГПК, стаття 294 КАС). Заперечення проти інших ухвал включають до апеляційної скарги на рішення (частина 3 статті 293 КАС, частина 2 статті 392 КПК).

Скільки коштує апеляція на ухвалу в цивільній справі?

Для фізичної особи – 665,60 грн, а при поданні через електронний кабінет – із коефіцієнтом 0,8, тобто 532,48 грн.

Інформацію актуалізовано станом на жовтень 2026 року (ЦПК, ГПК, КАС, КПК і Закон «Про судовий збір» – у чинних редакціях). Матеріал має загальний характер і не замінює консультації щодо конкретної справи.

Потрібно оскаржити рішення суду? Адвокат оцінить перспективи, перевірить строки й підготує апеляційну скаргу → Цивільні та господарські спори · Адміністративні спори · Оскарження вироку: апеляція та касація