Письмові пояснення до суду: коли подаються, що в них зазначити і зразок

Письмові пояснення до суду: коли подаються, що в них зазначити і зразок
8 хв

Письмові пояснення до суду готують у різних ситуаціях. Третя особа хоче висловити позицію щодо позову, сторона – доповнити аргументи, водій – заперечити протокол у справі про адміністративне правопорушення. Правила для цих ситуацій різні. Нижче розповідаємо, коли процесуальні кодекси дозволяють подати письмові пояснення, що в них зазначити, які докази додати, як виглядає зразок структури і яких помилок уникати. Норми наведено станом на 28.10.2026.

Коли можна подати письмові пояснення

У позовному провадженні учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (ч. 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України, далі – ЦПК; ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, далі – КАС; ч. 1 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, далі – ГПК). Тому окремі письмові пояснення закон передбачає лише в таких випадках:

  • Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Їх подає третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження або в ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (ст. 181, ч. 1 ст. 192 ЦПК; ст. 165, ч. 1 ст. 176 КАС; ст. 168 ГПК). Це одна із заяв по суті справи (ч. 2 ст. 174 ЦПК).
  • Пояснення щодо відповіді на відзив і заперечення. Інші учасники справи, наприклад третя особа, можуть подати їх до закінчення підготовчого провадження, якщо суд не встановив інший строк (ч. 2 ст. 199 ЦПК; ч. 2 ст. 182 КАС).
  • Додаткові пояснення щодо окремого питання. Суд може дозволити учаснику справи подати їх, якщо питання виникло під час розгляду справи і суд визнає це необхідним (ч. 5 ст. 174 ЦПК; ч. 5 ст. 159 КАС; ч. 5 ст. 161 ГПК).
  • Пояснення з процесуальних питань. Їх викладають у заявах, клопотаннях і запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК; ч. 1 ст. 166 КАС).
  • Справа про адміністративне правопорушення. Особа, яку притягають до відповідальності, має право давати пояснення, подавати докази й заявляти клопотання (ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі – КУпАП). Її пояснення є одним із доказів у справі (ст. 251 КУпАП).

Позивач і відповідач викладають свої аргументи у відзиві, відповіді на відзив чи запереченні. Додати аргументи щодо суті спору поза цими документами сторона може лише з дозволу суду (ч. 1, 5 ст. 174 ЦПК).

Пояснення третьої особи: що зазначити

Третя особа викладає свої аргументи і міркування на підтримку позову або проти нього; пояснення підписує вона сама або її представник (ч. 1–2 ст. 181 ЦПК). До пояснень застосовуються правила про зміст відзиву (ч. 3 ст. 181, ч. 3–6, 9 ст. 178 ЦПК), тож у них зазначають:

  • найменування (ім’я) позивача і номер справи;
  • свої дані: повне найменування або прізвище, ім’я та по батькові; місцезнаходження або місце проживання чи перебування; поштовий індекс; код ЄДРПОУ або РНОКПП (за його наявності – або серію і номер паспорта); номери засобів зв’язку, e-mail і відомості про наявність електронного кабінету;
  • обставини, які третя особа визнає, і правову оцінку позивача, з якою вона погоджується;
  • заперечення щодо обставин і правових підстав, з якими вона не погоджується, – з посиланням на докази та норми права;
  • перелік доданих документів і доказів, а також тих, які не можуть бути подані разом з поясненнями, із зазначенням причин;
  • за потреби – заперечення щодо розміру судових витрат позивача і попередній розрахунок власних судових витрат.

Копії пояснень і доданих документів надсилають іншим учасникам справи одночасно з поданням до суду. До пояснень додають докази і документи, що підтверджують це надсилання (ч. 4–5 ст. 178 ЦПК). Якщо пояснення підписує представник, додають довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження (ч. 6 ст. 178 ЦПК). Докази третя особа має подати разом з поясненнями (ч. 3 ст. 83 ЦПК).

В адміністративному процесі правила аналогічні (ч. 2 ст. 165, ч. 2–4, 7 ст. 162, ч. 3 ст. 79 КАС), у господарському – див. ст. 168 ГПК.

Заява, клопотання, додаткові пояснення: вимоги до форми

Будь-яка письмова заява, клопотання чи заперечення має містити (ч. 1 ст. 183 ЦПК; ч. 1 ст. 167 КАС):

  • повне найменування або ім’я заявника, його місцезнаходження чи місце проживання (перебування), код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) і відомості про наявність електронного кабінету;
  • найменування суду;
  • номер справи, прізвище та ініціали судді, якщо провадження вже відкрито;
  • зміст питання, яке має розглянути суд, і прохання заявника;
  • підстави заяви;
  • перелік доданих документів і доказів.

Документ підписує заявник або його представник (ч. 2 ст. 183 ЦПК). Якщо цих вимог не дотримано, суд повертає документ без розгляду. Так само суд вчиняє, якщо документ подала особа, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зробила цього (ч. 4 ст. 183 ЦПК). В адміністративному процесі суд повертає заяву без розгляду, якщо недоліки не дають змоги її розглянути або якщо вона очевидно безпідставна (ч. 2 ст. 167 КАС).

Якщо вам потрібні додаткові пояснення щодо окремого питання, у клопотанні обґрунтуйте, яке питання виникло під час розгляду справи і чому пояснення необхідні (ч. 5 ст. 174 ЦПК), і додайте самі пояснення.

Пояснення у справі про адміністративне правопорушення

  • Доказами у справі є, зокрема, протокол, пояснення особи, яку притягають до відповідальності, пояснення потерпілих і свідків, висновок експерта, речові докази, фото- і відеозаписи (ст. 251 КУпАП).
  • Обов’язок збирати докази покладено на осіб, уповноважених складати протоколи (ст. 251 КУпАП).
  • Уже під час складення протоколу особа має право подати пояснення і зауваження щодо його змісту, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису (ст. 256 КУпАП).
  • У суді особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання і користуватися допомогою адвоката (ст. 268 КУпАП).
  • Суд з’ясовує, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа, чи підлягає вона відповідальності, чи є пом’якшувальні та обтяжувальні обставини, чи заподіяно майнову шкоду (ст. 280 КУпАП). Саме на ці питання варто відповісти в поясненнях.
  • Провадження підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу правопорушення або якщо на момент розгляду минули строки накладення стягнення (п. 1, 7 ст. 247 КУпАП). У справах, які розглядає суд, загальний строк – три місяці з дня вчинення правопорушення, а для триваючого правопорушення – з дня його виявлення. Для окремих правопорушень встановлено інші строки (ст. 38 КУпАП).

Зразок структури пояснень третьої особи

  • Шапка: назва суду; номер справи; суддя; позивач і відповідач; третя особа – найменування (ім’я), адреса, код ЄДРПОУ або РНОКПП, засоби зв’язку, e-mail, відомості про електронний кабінет.
  • Назва: «Пояснення третьої особи щодо позову».
  • Вступ: «Ухвалою від ___ суд залучив ___ до участі у справі № ___ як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, і встановив строк для подання пояснень до ___.»
  • Визнані обставини: «Третя особа визнає, що ___.»
  • Заперечення: «Третя особа не погоджується з ___, оскільки ___ (докази: ___; норми права: ___).»
  • Додатки: докази; документи про надсилання копій учасникам справи; документ про повноваження представника, якщо пояснення підписує він.
  • Прохання: «Прошу долучити ці пояснення та додані докази до матеріалів справи.»
  • Дата і підпис.

Зразок структури пояснень у справі про адміністративне правопорушення

  • Шапка: назва суду; номер справи; суддя; особа, яку притягають до відповідальності, – прізвище, ім’я та по батькові, адреса, засоби зв’язку.
  • Назва: «Письмові пояснення».
  • Вступ: «У провадженні суду перебуває справа № ___ про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ст. ___ КУпАП на підставі протоколу від ___ серії ___ № ___.»
  • Обставини: «___ (дата, час, місце) відбулося таке: ___.»
  • Щодо доказів: «Щодо протоколу та інших матеріалів справи зазначаю: ___ (ст. 251, 256 КУпАП).»
  • Підстава закриття: «___ (п. ___ ст. 247 КУпАП).»
  • Додатки: ___.
  • Прохання: «Прошу закрити провадження у справі на підставі п. ___ ст. 247 КУпАП.»
  • Дата і підпис.

Типові помилки

  • сторона подає «пояснення» з новими аргументами щодо суті спору замість відповіді на відзив чи заперечення і без дозволу суду (ч. 1, 5 ст. 174 ЦПК);
  • пропущено строк: для пояснень третьої особи його встановлює суд (ч. 4 ст. 181 ЦПК), а пояснення щодо відповіді на відзив і заперечення подають до закінчення підготовчого провадження, якщо суд не встановив інший строк (ч. 2 ст. 199 ЦПК);
  • докази подано не вчасно: суд їх не приймає, якщо особа не обґрунтувала, що не могла подати їх у строк з причин, які від неї не залежали (ч. 8 ст. 83 ЦПК);
  • копії не надіслано іншим учасникам: суд не бере до уваги докази без підтвердження надсилання копій, крім випадків, визначених законом (ч. 9 ст. 83 ЦПК);
  • немає номера справи, підпису чи прохання – суд поверне документ без розгляду (ч. 4 ст. 183 ЦПК);
  • у справі про адміністративне правопорушення пояснення зводяться до загальної незгоди без фактів і доказів, хоча суд має з’ясувати обставини, перелічені в ст. 280 КУпАП.

Поширені запитання

Чи є письмові пояснення доказом?

У цивільному процесі доказами є письмові, речові й електронні докази, висновки експертів і показання свідків (ч. 2 ст. 76 ЦПК). Сторону чи третю особу за її згодою можна допитати як свідка (ст. 92 ЦПК). Крім того, учасник справи може поставити іншому учаснику до десяти запитань у своїй першій заяві по суті справи; відповіді подають у формі заяви свідка (ч. 1, 3 ст. 93 ЦПК). У справах про адміністративні правопорушення пояснення особи прямо названо доказом (ст. 251 КУпАП).

Чи потрібно сплачувати судовий збір?

Ставки судового збору за подання пояснень Закон України «Про судовий збір» не встановлює: пояснення в ньому взагалі не згадуються.

Як подати пояснення?

У паперовій формі або в електронній – через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему (ч. 5–6 ст. 43 ЦПК). Адвокати, юридичні особи, органи влади та інші особи, перелічені в ч. 6 ст. 14 ЦПК, зобов’язані зареєструвати електронний кабінет.

Що робити, якщо суд викликає особисто дати пояснення?

З’явитися в засідання: суд може відкласти розгляд, щоб сторона дала особисті пояснення, навіть якщо вона просила розглядати справу без неї (п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК). Як вручають виклики і що буде за неявку, читайте в статті про повістку до суду.

Стаття має інформаційний характер, враховує законодавство станом на 28.10.2026 і не замінює консультації щодо вашої ситуації.

Потрібно підготувати пояснення до суду? Адвокат проаналізує матеріали справи, визначить, у якій формі і в який строк подати вашу позицію, і підготує документ з доказами → Цивільні та господарські спори · Адміністративні спори · Оскарження постанов і штрафів.

Подзвонити