Запобіжні заходи: тримання під вартою, застава, домашній арешт

Клопотання про запобіжний захід розглядається слідчим суддею у стислі строки. Підготовлена позиція захисту, документи про особу та обґрунтування альтернативних заходів мають бути готові заздалегідь.

Коли варто звернутися

• подано клопотання про застосування запобіжного заходу
• потрібно домогтися розгляду питання про менш суворий захід
• змінилися обставини й запобіжний захід підлягає перегляду
• необхідно оскаржити ухвалу слідчого судді

Що робить адвокат

• вивчає клопотання та додані до нього матеріали
• формує позицію щодо ризиків, на які посилається сторона обвинувачення
• збирає документи, що характеризують особу, стан здоров’я, сімейні обставини
• обґрунтовує застосування більш м’якого запобіжного заходу
• представляє інтереси в судовому засіданні
• готує апеляційну скаргу на ухвалу та клопотання про зміну заходу

Які бувають запобіжні заходи

КПК України передбачає п’ять запобіжних заходів – від найм’якшого до найсуворішого (ч. 1, 3 ст. 176 КПК):

• особисте зобов’язання – обов’язок виконувати покладені слідчим суддею чи судом обов’язки; за їх невиконання може бути застосовано суворіший захід і накладено грошове стягнення (ст. 179 КПК);
• особиста порука – письмове зобов’язання осіб, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, що підозрюваний виконуватиме обов’язки і з’явиться на першу вимогу (ст. 180 КПК);
• застава – кошти на спеціальному рахунку, які звертаються в дохід держави, якщо обов’язки не виконано; внести заставу може сам підозрюваний або інша особа – заставодавець (ст. 182 КПК);
• домашній арешт – заборона залишати житло цілодобово або в певний період доби; можливий, якщо за злочин передбачено позбавлення волі (ст. 181 КПК);
• тримання під вартою – винятковий захід: за загальним правилом застосовується, лише якщо прокурор доведе, що жоден м’якший захід не запобіжить ризикам (ч. 1 ст. 183 КПК).

Затримання особи – тимчасовий запобіжний захід (ч. 2 ст. 176 КПК).

Як суд обирає запобіжний захід

• клопотання подає слідчий за погодженням із прокурором або прокурор; під час досудового розслідування його розглядає слідчий суддя, під час судового провадження – суд (ч. 4 ст. 176 КПК);
• копію клопотання й матеріалів підозрюваному мають надати не пізніше ніж за три години до початку розгляду (ч. 2 ст. 184 КПК);
• прокурор має довести обґрунтовану підозру, хоча б один ризик (переховування, знищення доказів, незаконний вплив на потерпілого чи свідків, перешкоджання провадженню, нове правопорушення) і недостатність м’якших заходів; якщо не доведе – у застосуванні відмовляють (ст. 177, ч. 1, 2 ст. 194 КПК);
• суд оцінює в сукупності, зокрема, вагомість доказів, вік і стан здоров’я, міцність соціальних зв’язків, наявність родини й утриманців, постійної роботи, репутацію і майновий стан (ст. 178 КПК) – тому документи про особу варто підготувати заздалегідь;
• під час воєнного стану до підозрюваних чи обвинувачених у злочинах за ст. 109–114-2, 258–258-6, 260, 261, 437–442-1 КК України за наявності ризиків застосовується тримання під вартою (ч. 6 ст. 176 КПК);
• твердження чи заяви підозрюваного під час розгляду клопотання не можна використати на доведення його винуватості (ч. 5 ст. 193 КПК).

Строки й обов’язки

• додаткові обов’язки – прибувати за викликом, не залишати населений пункт, здати паспорт для виїзду за кордон, носити електронний засіб контролю тощо – покладають на строк до двох місяців; прокурор може просити його продовжити (ч. 5, 7 ст. 194 КПК);
• ухвала про домашній арешт діє до двох місяців; сукупно під час досудового розслідування – не більше шести місяців, після чого захід вважається скасованим (ч. 6 ст. 181 КПК);
• ухвала про тримання під вартою діє до шістдесяти днів; сукупний строк під час досудового розслідування – до шести місяців для нетяжкого злочину і до дванадцяти – для тяжкого чи особливо тяжкого (ч. 1, 3 ст. 197 КПК);
• розмір застави залежить від тяжкості злочину й не може бути завідомо непомірним; якщо особа не під вартою, кошти вносять не пізніше п’яти днів з дня обрання застави (ч. 4–6 ст. 182 КПК).

Як змінити або оскаржити запобіжний захід

• підозрюваний, обвинувачений чи захисник може подати клопотання про зміну запобіжного заходу, зокрема про скасування чи зміну додаткових обов’язків; суд розглядає його протягом трьох днів (ч. 1, 4 ст. 201 КПК);
• якщо від попередньої ухвали минуло менше тридцяти днів, клопотання без нових обставин суд може залишити без розгляду (ч. 5 ст. 201 КПК);
• під час досудового розслідування в апеляційному порядку оскаржують ухвали слідчого судді про тримання під вартою, домашній арешт і заставу, а також про продовження строків тримання під вартою й домашнього арешту (п. 2–5-1 ч. 1 ст. 309 КПК);
• строк апеляції – п’ять днів з дня оголошення ухвали; якщо її постановили без вашого виклику – з дня отримання копії, а для особи під вартою – з моменту вручення копії (ч. 2, 3 ст. 395 КПК).

Правова основа

Види запобіжних заходів і загальні положення – ст. 176–178 КПК України; окремі заходи – ст. 179–183; клопотання і його розгляд – ст. 184, 193, 194; строки тримання під вартою – ст. 197, 199; зміна заходу – ст. 200, 201; апеляційне оскарження – ст. 309, 395 КПК України.

Законодавство та судова практика оновлюються; інформацію актуалізовано станом на листопад 2026 року.

Поширені запитання

Які є запобіжні заходи?

КПК України передбачає особисте зобов’язання, особисту поруку, заставу, домашній арешт і тримання під вартою.

Чи можна змінити вже обраний запобіжний захід?

Так. Підозрюваний, обвинувачений або захисник може подати клопотання про зміну чи скасування запобіжного заходу; суд розглядає його протягом трьох днів (ч. 1, 4 ст. 201 КПК України). Якщо від попередньої ухвали минуло менше тридцяти днів, у клопотанні варто вказати нові обставини – інакше його можуть залишити без розгляду (ч. 5 ст. 201 КПК).

Скільки може тривати домашній арешт?

Ухвала про домашній арешт діє до двох місяців; строк можуть продовжувати, але сукупно під час досудового розслідування – не більше шести місяців. Після цього ухвала припиняє дію, а запобіжний захід вважається скасованим (ч. 6 ст. 181 КПК України).

Чи можна оскаржити ухвалу про запобіжний захід?

Під час досудового розслідування в апеляційному порядку оскаржують ухвали слідчого судді про тримання під вартою, домашній арешт і заставу, а також про продовження строків тримання під вартою й домашнього арешту (п. 2–5-1 ч. 1 ст. 309 КПК України). Строк – п’ять днів з дня оголошення ухвали (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).

Чи обов’язкове тримання під вартою для військовослужбовців у справах про СЗЧ?

Частину восьму статті 176 КПК, яка під час воєнного стану передбачала для військовослужбовців, підозрюваних чи обвинувачених у злочинах за ст. 402–405, 407, 408, 429 КК України, виключно тримання під вартою, Конституційний Суд визнав неконституційною (Рішення № 4-р(II)/2026 від 24.06.2026); вона втратила чинність через три місяці з дня ухвалення рішення. Водночас під час воєнного стану, обираючи тримання під вартою в таких провадженнях, суд має право не визначати розмір застави (ч. 4 ст. 183 КПК). Детальніше – захист у справах про СЗЧ.

Потрібна правнича допомога? Зателефонуйте або залиште заявку – адвокат зв’яжеться з вами та пояснить порядок дій у вашій ситуації.