Докази є, але їх не дають: як захист отримує документи через тимчасовий доступ

Уявіть: вас підозрюють у злочині, і слідство стверджує, що роботи за договором не виконувалися. А в іншого підприємства є документи, які можуть підтвердити протилежне. Проте добровільно передавати їх вам не поспішають – на звернення ви отримуєте відмову.

Саме тут може допомогти тимчасовий доступ до речей і документів. Це можливість не лише слідчого чи прокурора – нею може скористатися і сторона захисту.

Що таке тимчасовий доступ

Тимчасовий доступ полягає в тому, що особа, у володінні якої є речі і документи, надає стороні кримінального провадження можливість ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (ч. 1 ст. 159 КПК України). Підстава – ухвала слідчого судді або суду (ч. 2 ст. 159 КПК).

Сторона захисту збирає докази, зокрема, витребовуючи й отримуючи речі, копії документів і відомості та ініціюючи процесуальні дії (ч. 3 ст. 93 КПК). Звернутися з клопотанням про тимчасовий доступ до слідчого судді під час досудового розслідування чи до суду під час судового провадження мають право обидві сторони кримінального провадження (ч. 1 ст. 160 КПК).

Що вказати в клопотанні

• короткий виклад обставин кримінального правопорушення і його правову кваліфікацію;
• які саме речі і документи потрібні;
• чому є підстави вважати, що вони перебувають або можуть перебувати в певної фізичної чи юридичної особи;
• яке значення вони мають для встановлення обставин у провадженні;
• якщо потрібно вилучити речі, оригінали чи копії документів, – обґрунтування цього (ч. 2 ст. 160 КПК).

Якщо документи містять охоронювану законом таємницю – зокрема лікарську, банківську чи комерційну, – потрібно ще довести, що відомості з них можна використати як докази, а іншими способами відповідні обставини довести неможливо (п. 6 ч. 2 ст. 160, ст. 162, ч. 6 ст. 163 КПК).

Як розглядають клопотання

• слідчий суддя чи суд, як правило, викликає особу, у якої знаходяться речі і документи; її неприбуття без поважних причин не перешкоджає розгляду (ч. 1, 4 ст. 163 КПК);
• без виклику цієї особи клопотання можна розглянути, якщо доведено реальну загрозу зміни або знищення речей чи документів (ч. 2 ст. 163 КПК);
• доступ надають, якщо доведено, що речі чи документи перебувають або можуть перебувати в цієї особи і мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у провадженні (ч. 5 ст. 163 КПК);
• строк дії ухвали – не більше двох місяців з дня постановлення, крім окремих випадків (п. 7 ч. 1 ст. 164 КПК).

Якщо ухвалу не виконують

Володілець речей і документів зобов’язаний надати доступ особі, зазначеній в ухвалі (ч. 1 ст. 165 КПК). Якщо ухвалу не виконують, слідчий суддя чи суд за клопотанням сторони, якій надано доступ, може дозволити обшук, щоб відшукати й вилучити ці речі і документи. Якщо дозвіл надано за клопотанням захисту, забезпечити обшук доручають слідчому, прокурору або органу Національної поліції, а проводять його за участю особи, яка про нього клопотала (ст. 166 КПК).

Те, що документи не дають добровільно, ще не означає, що вони недоступні для захисту. Для адвокатів АО «ДСА ГРУП» захист – це не лише пошук помилок у доказах обвинувачення, а й пошук і законне отримання матеріалів на користь клієнта.

Матеріал має загальний характер і не замінює консультації щодо конкретної ситуації.

Потрібні документи для захисту? Адвокат оцінить, чи є підстави для тимчасового доступу, і підготує клопотання → Кримінальний захист · Тимчасовий доступ до речей і документів · Захист на досудовому розслідуванні