Досудове розслідування: що це, етапи і скільки триває

Досудове розслідування – перша стадія кримінального провадження. Вона починається з внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і закінчується закриттям провадження або направленням до суду обвинувального акта чи одного з клопотань, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом (пункт 5 частини 1 статті 3 КПК). Саме на цій стадії збирають докази, тому від поведінки людини, яку викликали до слідчого, часто залежить результат справи. Нижче – як починається розслідування, хто його проводить, скільки воно триває, які права мають свідок і підозрюваний і як оскаржити дії слідчого. Загальний огляд усіх стадій – від внесення відомостей до ЄРДР до вироку – у статті «Кримінальне провадження: що це, як дізнатися про нього і чим воно закінчується».

Хто проводить розслідування і в якій формі

Розслідування проводять слідчі органів Національної поліції, СБУ, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки та детективи НАБУ (пункт 17 частини 1 статті 3 КПК), а дізнання у справах про кримінальні проступки – дізнавачі.
Злочини розслідують у формі досудового слідства, кримінальні проступки – у формі дізнання (стаття 215 КПК).

Як починається досудове розслідування

Слідчий, дізнавач чи прокурор зобов’язаний внести відомості до ЄРДР невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення або після того, як сам виявив його ознаки. Через 24 години після внесення заявнику надають витяг з ЄРДР (частина 1 статті 214 КПК).
Розслідування починається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Без цього проводити його не можна; виняток – огляд місця події в невідкладних випадках, а для кримінальних проступків – ще кілька дій, зокрема відібрання пояснень і медичне освідування (частини 2 і 3 статті 214 КПК).
Відмовити у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не можуть (частина 4 статті 214 КПК). Бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР можна оскаржити слідчому судді (пункт 1 частини 1 статті 303 КПК).

Виклик до слідчого: свідок і його права

Особа має отримати повістку або бути повідомленою про виклик в інший спосіб не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути (частина 9 статті 135 КПК). Поважними причинами неприбуття закон визнає, зокрема, тяжку хворобу, тривалу відсутність через відрядження чи подорож, несвоєчасне отримання повістки, обставини непереборної сили (стаття 138 КПК).

За неприбуття без поважних причин на виклик слідчого чи прокурора на свідка, підозрюваного чи потерпілого накладають грошове стягнення від 0,25 до 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2026 році – від 832 до 1 664 грн); до підозрюваного і свідка може бути застосовано привід (частини 1 і 2 статті 139 КПК).

Свідок має право (частина 1 статті 66 КПК):

знати, у зв’язку з чим і в якому провадженні його допитують;
користуватися правовою допомогою адвоката під час допиту та інших процесуальних дій;
відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів і членів сім’ї, які можуть стати підставою для підозри, а також щодо відомостей, які за статтею 65 КПК не підлягають розголошенню;
ознайомитися з протоколом допиту й внести до нього зміни, доповнення та зауваження.

Водночас свідок зобов’язаний прибути за викликом і давати правдиві показання (частина 2 статті 66 КПК). Якщо з питань слідчого видно, що свідка фактично розглядають як можливого підозрюваного, варто прийти з адвокатом.

Повідомлення про підозру

Особі обов’язково повідомляють про підозру, якщо її затримали на місці вчинення правопорушення чи одразу після нього, якщо до неї обирають запобіжний захід або якщо є достатні докази для підозри (частина 1 статті 276 КПК). Письмове повідомлення складає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором; у ньому зазначають зміст підозри, правову кваліфікацію зі статтею Кримінального кодексу, стислий виклад фактичних обставин і права підозрюваного (стаття 277 КПК).

Повідомлення вручають у день його складення (якщо це неможливо – у спосіб, визначений КПК для вручення повідомлень). Затриманій особі його мають вручити не пізніше 24 годин з моменту затримання, інакше її негайно звільняють (стаття 278 КПК). З моменту повідомлення про підозру починають спливати строки досудового розслідування.

Права підозрюваного

Основні права підозрюваного (частина 3 статті 42 КПК):

знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють;
на першу вимогу мати захисника й зустрітися з ним конфіденційно до першого допиту, а надалі – без обмеження в часі та кількості зустрічей; у визначених законом випадках – отримати захисника за рахунок держави;
нічого не говорити з приводу підозри або в будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
збирати й подавати докази, заявляти клопотання про процесуальні дії, брати в них участь і подавати зауваження до протоколу;
ознайомлюватися з матеріалами розслідування (стаття 221 КПК) і вимагати їх відкриття (стаття 290 КПК);
оскаржувати рішення, дії й бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді;
вимагати відшкодування шкоди та відновлення репутації, якщо підозра не підтвердилася.

Участь захисника обов’язкова, зокрема, у провадженнях щодо особливо тяжких злочинів (з моменту набуття статусу підозрюваного), щодо неповнолітніх, щодо осіб, які через фізичні чи психічні вади не можуть самостійно реалізувати свої права або не володіють мовою провадження, а також у разі укладення угоди про визнання винуватості (стаття 52 КПК).

Скільки триває досудове розслідування

Строк досудового розслідування рахують з моменту повідомлення про підозру (частина 1 статті 219 КПК). З цього дня розслідування має бути закінчене (частина 3 статті 219 КПК):

за підозрою у кримінальному проступку – протягом 72 годин, а якщо підозрюваний не визнає вину, потрібні додаткові слідчі дії або проступок вчинив неповнолітній, – протягом 20 діб; якщо особа заявила клопотання про проведення експертизи – протягом одного місяця;
за підозрою у злочині – протягом двох місяців.

Строк можна продовжити, але загалом він не може перевищувати (частина 4 статті 219 КПК):

одного місяця – для кримінального проступку;
шести місяців – для нетяжкого злочину;
дванадцяти місяців – для тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

До трьох місяців строк продовжує керівник окружної чи обласної прокуратури (або заступник Генерального прокурора), до шести і дванадцяти місяців – слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженим відповідно з керівництвом обласної прокуратури чи Генеральним прокурором або його заступниками (частина 3 статті 294 КПК). Клопотання подають не пізніше ніж за п’ять днів до спливу строку, а строк, що закінчився, поновленню не підлягає (частина 5 статті 294 КПК). Якщо строк продовжує прокурор, копію клопотання підозрюваному та захиснику вручають не пізніше ніж за п’ять днів до його подання; вони можуть подати письмові заперечення (частина 3 статті 295 КПК).

До строку не включають час, поки провадження зупинене, і час ознайомлення з матеріалами за статтею 290 КПК (частина 5 статті 219 КПК). Строку для розслідування до повідомлення про підозру КПК зараз не встановлює: частину 2 статті 219, яка його визначала, виключено Законом № 3509-IX від 08.12.2023. Якщо введено воєнний стан і продовжувати розслідування об’єктивно неможливо, строк зупиняється вмотивованою постановою прокурора (пункт 3 частини 1 статті 615 КПК).

Клопотання і ознайомлення з матеріалами

Клопотання сторони захисту про процесуальні дії слідчий, дізнавач чи прокурор зобов’язаний розглянути не більше ніж за три дні. Про відмову виносять вмотивовану постанову (стаття 220 КПК).
Ще до завершення розслідування сторона захисту за клопотанням має право ознайомитися з матеріалами, крім тих, що можуть зашкодити розслідуванню, і робити виписки й копії (стаття 221 КПК).

Як оскаржити дії слідчого чи прокурора

Слідчому судді можна оскаржити, зокрема (частина 1 статті 303 КПК):

невнесення відомостей до ЄРДР, неповернення тимчасово вилученого майна та інші процесуальні дії, які не вчинили в установлений строк;
постанову про зупинення досудового розслідування чи про закриття провадження;
відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій;
повідомлення про підозру – після спливу одного місяця (для проступку) або двох місяців (для злочину) з дня повідомлення, але до закриття провадження чи звернення до суду з обвинувальним актом.

Скаргу подають протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, а якщо рішення оформлене постановою, – з дня отримання її копії (частина 1 статті 304 КПК). Інші рішення й дії, не названі в статті 303 КПК, оскаржують уже в підготовчому судовому засіданні (частина 2 статті 303 КПК).

Як закінчується досудове розслідування

Після повідомлення про підозру прокурор зобов’язаний у найкоротший строк закрити провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності або з обвинувальним актом чи клопотанням про примусові заходи медичного або виховного характеру (частина 2 статті 283 КПК).

Перед направленням обвинувального акта до суду підозрюваному й захиснику відкривають матеріали розслідування – зокрема й докази, які можуть свідчити про невинуватість або меншу винуватість (частини 1 і 2 статті 290 КПК). На ознайомлення надають достатній час; якщо сторона зволікає, слідчий суддя може встановити строк (частина 10 статті 290 КПК).

Поширені запитання

Чи обов’язково йти на допит до слідчого?

Свідок зобов’язаний прибути за викликом (частина 2 статті 66 КПК). За неприбуття без поважних причин або без повідомлення про них свідку й підозрюваному загрожують грошове стягнення і привід (стаття 139 КПК). Водночас підозрюваний має право не давати показань, а свідок – не свідчити щодо себе й близьких родичів.

Чи може свідок прийти на допит з адвокатом?

Так. Свідок має право користуватися правовою допомогою адвоката під час допиту та інших процесуальних дій (пункт 2 частини 1 статті 66 КПК).

Скільки може тривати розслідування після повідомлення про підозру?

Для злочину – два місяці з можливістю продовження до шести (нетяжкий злочин) або дванадцяти місяців (тяжкий чи особливо тяжкий). Для кримінального проступку – до одного місяця (стаття 219 КПК).

Інформацію актуалізовано станом на жовтень 2026 року (Кримінальний процесуальний кодекс України – у чинній редакції). Матеріал має загальний характер і не замінює консультації щодо конкретної справи.

Вас викликають до слідчого або повідомили про підозру? Адвокат визначить ваш процесуальний статус, буде поруч на допиті й побудує захист з першого дня → Захист на досудовому розслідуванні · Супровід на допиті та виклик до слідчого · Оскарження повідомлення про підозру