IT, інтелектуальна власність і дані

Практика охоплює правовий супровід технологічного бізнесу та захист нематеріальних активів: торговельні марки, авторське право, IT-контракти, персональні дані й порушення в мережі.

IT-юрист у Києві допомагає захистити інтелектуальну власність і дані бізнесу: зареєструвати торговельну марку, оформити права на код і контент, укласти договори з розробниками та підрядниками, налаштувати обробку персональних даних відповідно до закону і зупинити порушення в інтернеті. Працюємо з IT-компаніями, стартапами, авторами та онлайн-бізнесом – в офісі в Києві або онлайн.

Наші послуги

• Реєстрація торговельних марок – пошук і оцінка ризиків, заявка, заперечення, захист від схожих позначень
• Авторське право та захист контенту – права на твори, договори про передання прав, реагування на порушення
• IT-контракти та аутсорсинг – договори розробки й ліцензійні договори, перехід прав на результат
• Захист персональних даних – аудит обробки, підстави обробки, політики та форми згоди
• Домени та онлайн-порушення – фіксація порушень, вимоги до порушників і посередників, доменні спори

Коли потрібен IT-юрист

• ви виводите на ринок новий бренд або продукт
• замовляєте розробку або залучаєте підрядників, фрилансерів чи аутстаф-команду
• потрібно оформити права на код, дизайн чи контент, створені працівниками або підрядниками
• ваш контент, код чи бренд використовують без дозволу
• компанія збирає дані клієнтів, працівників або користувачів сайту
• ваш бренд використано в чужому доменному імені

Як ми ведемо такі справи

• оформлюємо права на результати роботи до запуску продукту, а не після конфлікту
• перевіряємо, чи справді компанія володіє тим, що вважає своїм активом
• реагуємо на порушення швидко: фіксація доказів має часові межі
• письмово узгоджуємо обсяг роботи та порядок оплати до початку співпраці

Як проходить робота

1. Перша розмова: з’ясовуємо, який актив потрібно оформити чи захистити – бренд, код, контент або дані – і чи вже є порушення.
2. Документи: аналізуємо договори з працівниками й підрядниками, ліцензії, відомості реєстрів, політики обробки даних.
3. Позиція і дії: заявка, договір, політика, претензія чи позов – залежно від ситуації.
4. Супровід до результату: реєстрація, підписання договорів, представництво у спорі.

Законодавство та судова практика оновлюються; інформацію актуалізовано станом на жовтень 2026 року. Перед прийняттям рішень варто отримати консультацію щодо чинної редакції норм.

Поширені запитання

Чи потрібно реєструвати авторське право?

Ні. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення; твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об’єктивної форми – письмової, речової, електронної (цифрової) тощо. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація чи будь-яке інше спеціальне оформлення (частини перша і третя статті 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Водночас суб’єкт авторського права може зареєструвати своє право на твір у державному реєстрі, щоб засвідчити належні йому права (частина п’ята статті 9 Закону).

Кому належать права на код чи дизайн, створений працівником?

Особисті немайнові права на службовий твір належать працівникові, який його створив, а майнові права переходять до роботодавця з моменту створення твору у повному складі, якщо інше не передбачено законом, трудовим договором чи іншим договором між ними. Працівник має право на винагороду; якщо його посадові обов’язки прямо передбачають створення таких творів, винагорода може бути включена до заробітної плати відповідно до договору (стаття 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

А якщо твір створює підрядник або ФОП?

Тоді діють правила про твір, створений за замовленням: майнові права переходять до замовника з моменту створення твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором замовлення (частина друга статті 15 Закону). Водночас Цивільний кодекс передбачає, що майнові права на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 430 ЦК України). Тому обсяг переданих прав варто прямо визначити в письмовому договорі.

Чи можна передати права на код без письмового договору?

За загальним правилом – ні. Правочин щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій (електронній) формі, за винятком випадків, визначених законом; у разі недодержання цієї форми договір є нікчемним (частина друга статті 1107 ЦК України). Тому умови про перехід прав варто прямо прописати в договорі, а не лише в акті приймання робіт.

Чим ліцензія відрізняється від передання прав?

За ліцензійним договором ліцензіар надає ліцензіату дозвіл на використання об’єкта визначеним способом, протягом певного строку і на певній території; права та способи використання, не визначені в договорі, вважаються ненаданими, а якщо інше не встановлено договором, вважається, що надано невиключну ліцензію (частини перша, четверта і шоста статті 1109 ЦК України). Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності є окремим видом правочину (пункт 4 частини першої статті 1107 ЦК України).

Скільки діє право на торговельну марку?

Майнові права на торговельну марку чинні протягом десяти років з дати подання заявки, якщо інше не встановлено законом; цей строк може продовжуватися щоразу на десять років (стаття 496 ЦК України). Власник має виключне право дозволяти використання марки та перешкоджати її неправомірному використанню, зокрема забороняти таке використання (стаття 495 ЦК України).

Чи завжди потрібна згода на обробку персональних даних?

Ні. Згода суб’єкта персональних даних – лише одна з підстав обробки. Закон допускає обробку також, зокрема, для укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт даних, для виконання обов’язку володільця, передбаченого законом, і для захисту законних інтересів володільця чи третьої особи – крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб’єкта даних переважають такі інтереси (стаття 11 Закону України «Про захист персональних даних»). Підставу варто визначити для кожного процесу обробки окремо.

Потрібна правнича допомога у сфері IT та інтелектуальної власності? Зателефонуйте або залиште заявку – адвокат зв’яжеться з вами.