Касаційна скарга: строки, підстави, судовий збір • DSA GROUP

Касаційна скарга – звернення до Верховного Суду з проханням перевірити, чи правильно суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права. На відміну від апеляції, Верховний Суд не переоцінює докази й не встановлює нових обставин, а скаргу приймає не на будь-яке рішення і не з будь-яких мотивів. Тому касацію готують інакше, ніж апеляцію (про неї – у статті «Апеляційна скарга»). Нижче – що можна оскаржити, на яких підставах, у які строки, як оформити скаргу і скільки сплатити в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах.

Судом касаційної інстанції в усіх цих справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК), стаття 286 Господарського процесуального кодексу (ГПК), стаття 327 Кодексу адміністративного судочинства (КАС), частина 3 статті 33 Кримінального процесуального кодексу (КПК)).

Які рішення можна оскаржити

Цивільні, господарські, адміністративні справи: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду та постанову суду апеляційної інстанції, а також окремі ухвали – їх перелік наведено в частині 1 статті 389 ЦПК, частині 1 статті 287 ГПК, частинах 1–3 статті 328 КАС. Отже, без апеляції до касації, як правило, не дійти.
Кримінальне провадження: вироки та ухвали про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру після апеляційного перегляду, а також рішення апеляційного суду щодо них; інші ухвали – якщо вони перешкоджають подальшому провадженню (частини 1 і 2 статті 424 КПК). Ухвали слідчого судді в касаційному порядку не оскаржуються (частина 4 статті 424 КПК). Вирок на підставі угоди можна оскаржити лише з підстав, прямо названих у частині 3 статті 424 КПК.
Особа, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права чи обов’язки, може подати касаційну скаргу лише після перегляду рішення за її апеляційною скаргою; виняток – коли рішення про її права ухвалив безпосередньо апеляційний суд (частина 4 статті 389 ЦПК, частина 4 статті 287 ГПК, частина 6 статті 328 КАС).

Касаційний фільтр: що не оскаржується

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення:

у цивільних справах – у малозначних справах і справах з ціною позову до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто до 832 000 грн у 2026 році (пункт 2 частини 3 статті 389 ЦПК). Малозначними ЦПК визнає, зокрема, справи з ціною позову до 30 прожиткових мінімумів (99 840 грн), справи про стягнення аліментів і розірвання шлюбу (частина 6 статті 19 ЦПК);
у господарських справах – у малозначних справах і справах з ціною позову до 500 прожиткових мінімумів, тобто до 1 664 000 грн (пункт 2 частини 3 статті 287 ГПК);
в адміністративних справах – у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, що мають розглядатися за правилами загального провадження (пункт 2 частини 5 статті 328 КАС).

Прожитковий мінімум беруть станом на 1 січня року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК, частина 7 статті 12 ГПК). Фільтр не застосовується, якщо:

скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
скаржник за кодексом позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим рішенням, в іншій справі;
справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для скаржника;
суд першої інстанції помилково відніс справу до малозначних (незначної складності).

Ці винятки треба обґрунтувати в самій скарзі.

Підстави касаційного оскарження

Рішення по суті та постанову апеляційного суду можна оскаржити лише через неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права – і виключно в таких випадках (частина 2 статті 389 ЦПК, частина 2 статті 287 ГПК, частина 4 статті 328 КАС):

апеляційний суд застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду (якщо немає постанови про відступлення від цього висновку);
скаржник вмотивовано обґрунтовує, що від такого висновку Верховного Суду, застосованого апеляційним судом, слід відступити;
висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми в подібних правовідносинах немає;
є процесуальні порушення, які тягнуть скасування рішення (частини 1 і 3 статті 411 ЦПК, частини 1 і 3 статті 310 ГПК, частини 2 і 3 статті 353 КАС). Наприклад, за ЦПК – справу розглянув неповноважний склад суду, учасника не повідомили про засідання, суд вирішив питання про права осіб, яких не залучили до справи, або безпідставно відхилив клопотання про витребування чи дослідження доказів.

Ухвали оскаржують з підстав неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права без цих обмежень.

У скарзі треба прямо назвати підставу. Якщо посилаєтеся на неврахований висновок Верховного Суду, – зазначте постанову, в якій його викладено; якщо просите відступити від висновку, – обґрунтуйте чому (пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК, пункт 5 частини 2 статті 290 ГПК, пункт 4 частини 2 статті 330 КАС). Скаргу без передбачених кодексом підстав повертають (пункт 4 частини 4 статті 393 ЦПК).

У кримінальному провадженні підставами для скасування або зміни рішення є істотне порушення вимог КПК, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості правопорушення та особі засудженого (частина 1 статті 438 КПК).

Строки подання

Цивільна справа: 30 днів з дня проголошення рішення (частина 1 статті 390 ЦПК).
Господарська справа: 20 днів (частина 1 статті 288 ГПК).
Адміністративна справа: 30 днів (частина 1 статті 329 КАС).
Кримінальне провадження: три місяці з дня проголошення рішення апеляційного суду; для засудженого, який тримається під вартою, – з дня вручення йому копії рішення (частина 2 статті 426 КПК).

У ЦПК, ГПК і КАС строк рахують з дня складення повного рішення, якщо в засіданні проголосили лише вступну й резолютивну частини або справу розглянули без повідомлення учасників. Учасник, якому повне рішення не вручили в день проголошення чи складення, має право на поновлення строку, якщо подасть скаргу протягом такого самого строку з дня вручення (частини 1 і 2 статті 390 ЦПК, статті 288 ГПК, статті 329 КАС).

Якщо строк пропущено

Строк можуть поновити, якщо причини пропуску поважні (частина 3 статті 390 ЦПК, частина 3 статті 288 ГПК, частина 3 статті 329 КАС).
Скаргу, подану із запізненням без заяви про поновлення строку (або з причинами, визнаними неповажними), залишають без руху. Протягом 10 днів з дня вручення ухвали можна подати заяву чи навести інші підстави; якщо цього не зробити, суд відмовить у відкритті провадження (частина 3 статті 393 ЦПК).
Якщо з дня складення повного рішення минув рік, у відкритті провадження відмовлять незалежно від причин. Винятки – скарга особи, яку не повідомили про справу чи не залучили до неї, і непереборна сила (частина 3 статті 394 ЦПК, частина 4 статті 293 ГПК). У КАС це обмеження стосується лише прокурора і суб’єкта владних повноважень (частина 5 статті 333 КАС).
У кримінальному провадженні скаргу, подану після строку без клопотання про його поновлення (або якщо суд не знайшов підстав для поновлення), повертають (пункт 3 частини 3 статті 429 КПК).

Куди і як подавати

Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду (стаття 391 ЦПК, стаття 289 ГПК, стаття 331 КАС, частина 1 статті 426 КПК). Скаргу, подану в інший спосіб, повертають (пункт 2 частини 4 статті 393 ЦПК).
Адвокати, нотаріуси, органи влади, юридичні особи та деякі інші учасники зобов’язані зареєструвати електронний кабінет (частина 6 статті 14 ЦПК). Якщо такий учасник його не зареєстрував, скаргу залишають без руху (частина 2 статті 393 ЦПК).

Що зазначити в касаційній скарзі

Вимоги ЦПК (стаття 392); у ГПК (стаття 290) і КАС (стаття 330) вони подібні:

назва суду;
дані особи, яка подає скаргу (найменування або ім’я, адреса, код ЄДРПОУ чи РНОКПП, засоби зв’язку, наявність електронного кабінету), та інших учасників справи;
рішення, що оскаржується;
підстава (підстави) касаційного оскарження з посиланням на конкретний пункт статті 389 ЦПК – разом із постановою Верховного Суду або обґрунтуванням відступлення від висновку;
клопотання особи, яка подає скаргу;
перелік матеріалів, що додаються;
дата отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду.

До скарги додають (частини 3 і 4 статті 392 ЦПК):

довіреність або інший документ про повноваження, якщо скаргу подає представник;
копії скарги й додатків для інших учасників, а при поданні через електронний кабінет – докази надсилання їм копій;
докази дати отримання оскаржуваного рішення (за наявності);
документ про сплату судового збору або підстави звільнення від нього.

У кримінальному провадженні (стаття 427 КПК) у скарзі зазначають назву суду, дані особи, оскаржуване рішення, у чому полягає його незаконність чи необґрунтованість, вимоги до суду й перелік додатків. Додають копії оскаржуваних рішень і копії скарги для інших учасників (крім засудженого під вартою). Якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає це в скарзі.

Що перевіряє Верховний Суд

Верховний Суд діє в межах доводів і вимог скарги, які стали підставою для відкриття провадження, і перевіряє, чи правильно суди застосували норми права. Він не встановлює обставин, яких не встановили нижчі суди, не вирішує питань про достовірність доказів і перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК, частини 1 і 2 статті 300 ГПК, частини 1 і 2 статті 341 КАС, частина 1 статті 433 КПК). Нові докази в касації не приймаються (частина 2 статті 300 ГПК, частина 2 статті 341 КАС).

Відкриття провадження: питання вирішує колегія з трьох суддів не пізніше 20 днів з дня надходження скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частини 1 і 9 статті 394 ЦПК). Відмовити можуть, зокрема, якщо скаргу подано з посиланням на неврахований висновок, а Верховний Суд уже висловився щодо порушеного питання і апеляційний суд цей висновок врахував (пункт 5 частини 2 статті 394 ЦПК), а скаргу на ухвалу (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) – якщо правильне застосування норми очевидне (частина 4 статті 394 ЦПК). У кримінальному провадженні – протягом п’яти днів; відмова можлива, якщо зі скарги вбачається, що підстав для її задоволення немає (стаття 428 КПК).
Строк розгляду: скарги на рішення й постанови – 60 днів, на ухвали – 30 днів з дня відкриття касаційного провадження (стаття 407 ЦПК, стаття 306 ГПК, стаття 342 КАС).

За результатами розгляду Верховний Суд може, зокрема (стаття 409 ЦПК):

залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення;
скасувати рішення й передати справу на новий розгляд;
скасувати рішення й ухвалити нове або змінити рішення;
скасувати постанову апеляційного суду й залишити в силі рішення першої інстанції;
скасувати рішення й закрити провадження або залишити позов без розгляду.

У кримінальному провадженні Верховний Суд може залишити рішення без змін, скасувати його й призначити новий розгляд, скасувати й закрити провадження або змінити рішення (стаття 436 КПК). Застосувати закон про тяжче правопорушення чи суворіше покарання він не може; скасувати обвинувальний вирок з метою погіршити становище засудженого – лише за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника (частини 1 і 2 статті 437 КПК).

Судовий збір у 2026 році

Ставки рахують від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня року подання скарги (частина 1 статті 4 Закону «Про судовий збір») – у 2026 році це 3 328 грн. За подання в електронній формі застосовують коефіцієнт 0,8 (частина 3 статті 4).

Цивільна справа, скарга на рішення: 200 % ставки, що підлягала сплаті за позов. Для фізичної особи чи ФОП є верхня межа (підпункт 7 пункту 1 частини 2 статті 4):
- у майнових спорах – не більше 10 прожиткових мінімумів (33 280 грн);
- у спорах про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно) та відшкодування шкоди здоров’ю (крім моральної шкоди) – не більше 5 (16 640 грн).
Цивільна справа, скарга на ухвалу: фізична особа – 0,2 прожиткового мінімуму (665,60 грн), юридична особа чи ФОП – 1 прожитковий мінімум (3 328 грн) (підпункт 9 пункту 1 частини 2 статті 4).
Господарська справа: на рішення – 200 % ставки за позов, на ухвалу – 1 прожитковий мінімум (підпункти 7 і 8 пункту 2 частини 2 статті 4).
Адміністративна справа: на рішення – 200 % ставки за позов, але не більше 20 прожиткових мінімумів (66 560 грн); на ухвалу – 1 прожитковий мінімум (підпункти 3 і 5 пункту 3 частини 2 статті 4).
Кримінальне провадження: КПК не вимагає додавати документ про сплату збору (стаття 427 КПК), а Закон «Про судовий збір» не встановлює ставок для касації в кримінальному провадженні.

Судовий збір не сплачують, зокрема, за касаційні скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб і на ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця (пункти 12 і 19 частини 2 статті 3 Закону «Про судовий збір»).

Поширені запитання

Чи можна подати касаційну скаргу, не подаючи апеляцію?

Як правило, ні: рішення суду першої інстанції оскаржують у касаційному порядку лише після його апеляційного перегляду (пункт 1 частини 1 статті 389 ЦПК, пункт 1 частини 1 статті 287 ГПК, частина 1 статті 328 КАС, частина 1 статті 424 КПК).

Чи можна оскаржити до Верховного Суду рішення в малозначній справі?

Лише у винятках: якщо скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення, справа має значний суспільний інтерес чи виняткове значення для скаржника, скаржник не зможе спростувати встановлені обставини в іншій справі або суд помилково визнав справу малозначною (пункт 2 частини 3 статті 389 ЦПК).

Скільки коштує касація у майновому спорі для фізичної особи?

200 % ставки, що підлягала сплаті за позов, але не більше 33 280 грн; при поданні через електронний кабінет – із коефіцієнтом 0,8, тобто не більше 26 624 грн.

Інформацію актуалізовано станом на жовтень 2026 року (ЦПК, ГПК, КАС, КПК і Закон «Про судовий збір» – у чинних редакціях). Матеріал має загальний характер і не замінює консультації щодо конкретної справи.

Потрібно оскаржити рішення до Верховного Суду? Адвокат перевірить, чи проходить справа касаційний фільтр, визначить підставу оскарження й підготує касаційну скаргу → Цивільні та господарські спори · Адміністративні спори · Оскарження вироку: апеляція та касація