Забезпечення позову: заходи, заява, судовий збір • DSA GROUP

Поки суд розглядає справу, відповідач може продати квартиру, вивести гроші з рахунку чи переоформити частку в компанії – і навіть виграний позов стане «папірцем». Щоб цього не сталося, процесуальні кодекси передбачають забезпечення позову: суд на прохання учасника справи тимчасово арештовує майно чи кошти або забороняє певні дії до вирішення спору. Нижче – коли суд вживає таких заходів, які заходи бувають, як подати заяву, скільки вона коштує у 2026 році і як заходи скасувати. Норми наведено станом на 27.10.2026.

Що таке забезпечення позову і коли його застосовують

Суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 149 ЦПК). Забезпечення допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав або інтересів позивача, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 149 ЦПК).

Тобто заявник має пояснити й підтвердити доказами, чому без заходу рішення, ймовірно, не вдасться виконати: наприклад, відповідач уже виставив майно на продаж або переводить кошти на інших осіб.

Які заходи може застосувати суд

У цивільних справах позов забезпечується, зокрема (ч. 1 ст. 150 ЦПК):

накладенням арешту на майно та (або) кошти, що належать відповідачеві або підлягають передачі чи сплаті йому і знаходяться в нього чи в інших осіб;
забороною вчиняти певні дії;
встановленням обов’язку вчинити певні дії – лише якщо спір виник із сімейних правовідносин;
забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, здійснювати платежі, передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;
зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на нього і зняття арешту;
зупиненням стягнення за виконавчим документом, який боржник оскаржує в суді;
зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
іншими заходами, передбаченими законами та міжнародними договорами.

Суд може застосувати кілька заходів одночасно (ч. 2 ст. 150 ЦПК), але вони мають бути співмірними із заявленими вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК). Заборонено вживати заходів, які за змістом тотожні задоволенню позову, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 10 ст. 150 ЦПК).

Що не можна арештувати

Не допускається забезпечення позову арештом заробітної плати, пенсії, стипендії, допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до трьох років, вихідної допомоги, допомоги по безробіттю та деяких інших виплат і коштів (ч. 4 ст. 150 ЦПК). Це обмеження не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, і про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням. Не можна також накласти арешт на предмети, що швидко псуються (ч. 5 ст. 150 ЦПК).

ЦПК містить і інші обмеження – зокрема, щодо банків, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку, публічних торгів і тендерів, майна боржника у справі про банкрутство (ч. 6–16 ст. 150 ЦПК). Тож перед поданням заяви варто перевірити, чи не підпадає ваш випадок під заборону.

Коли і куди подавати заяву

Заяву про забезпечення позову подають (ч. 1 ст. 152 ЦПК):

до подання позову – до суду за правилами підсудності для відповідного позову, а якщо суд визначити неможливо – до суду за місцезнаходженням предмета спору;
одночасно з позовом – до суду, куди подається позовна заява;
після відкриття провадження – до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Якщо заяву подано до позову, позов потрібно пред’явити протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення, якщо інші строки не встановлено законом (ч. 4 ст. 152 ЦПК). Інакше суд скасує вжиті заходи; так само їх скасовують у разі повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження (ч. 13 ст. 158 ЦПК). Як правильно скласти позов – у статті про позовну заяву.

Що зазначити в заяві

Заява подається в письмовій формі, підписується заявником і має містити (ч. 1 ст. 151 ЦПК):

найменування суду;
дані заявника: ім’я або найменування, місце проживання чи місцезнаходження, поштовий індекс, код ЄДРПОУ або РНОКПП (за наявності; для громадян України – або серію і номер паспорта), засоби зв’язку, e-mail (за наявності), відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету;
предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення;
захід забезпечення, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
пропозиції щодо зустрічного забезпечення;
інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заяву подають до відкриття провадження, у ній додатково вказують дані інших осіб, які можуть стати учасниками справи (ч. 2 ст. 151 ЦПК). У заяві можна зазначити кілька заходів з обґрунтуванням доцільності кожного (ч. 5 ст. 151 ЦПК). До заяви додають документ про сплату судового збору (ч. 6 ст. 151 ЦПК).

Зразок структури заяви

Шапка: найменування суду; дані заявника за п. 2 ч. 1 ст. 151 ЦПК; дані відповідача та інших осіб; ціна позову; номер справи (якщо провадження вже відкрито).
Назва: «Заява про забезпечення позову».
Предмет позову: коротко – що і з якої підстави ви вимагаєте.
Обґрунтування: чому без забезпечення рішення буде важко або неможливо виконати (з доказами: оголошення про продаж, витяги з реєстрів, листування) і чому обраний захід співмірний з вимогами.
Зустрічне забезпечення: ваша пропозиція.
Прохання: «Прошу вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на ___ (конкретне майно, кошти в межах ціни позову ___ грн)». Якщо потрібні кілька заходів, кожен формулюють окремим пунктом прохання.
Додатки: докази, документ про сплату судового збору, довіреність або ордер.
Дата і підпис.

Судовий збір за заяву у 2026 році

Ставки встановлено в частках прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня року подання заяви (ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). У 2026 році цей прожитковий мінімум становить 3 328 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»). Отже, за заяву про забезпечення позову сплачують:

у цивільних справах: фізична особа – 0,2 прожиткового мінімуму, тобто 665,60 грн; юридична особа або ФОП – 0,5 прожиткового мінімуму, тобто 1 664 грн;
у господарському суді – 0,5 прожиткового мінімуму, тобто 1 664 грн;
в адміністративному суді – 0,3 прожиткового мінімуму, тобто 998,40 грн.

Як суд розглядає заяву і виконує ухвалу

Суд розглядає заяву не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК) – відповідач дізнається про заходи вже після їх застосування.
Суд може викликати заявника для пояснень чи додаткових доказів, а у виняткових випадках – призначити розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч. 3, 4 ст. 153 ЦПК).
Суд може забезпечити позов повністю або частково і постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення, підстави його обрання і вирішує питання зустрічного забезпечення (ч. 6–8 ст. 153 ЦПК).
Заяву без обов’язкових реквізитів, а також заяву особи, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зробила цього, суд повертає (ч. 10 ст. 153 ЦПК).
Ухвалу про забезпечення або про відмову в ньому можна оскаржити; оскарження ухвали про забезпечення не зупиняє її виконання (ч. 11 ст. 153 ЦПК).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 157 ЦПК).

Зустрічне забезпечення

Суд може вимагати від заявника забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача – це зустрічне забезпечення (ч. 1 ст. 154 ЦПК). Суд зобов’язаний його застосувати, якщо позивач не має зареєстрованого місця проживання чи місцезнаходження в Україні та достатнього майна в Україні або якщо надано докази, що майновий стан чи дії позивача можуть ускладнити відшкодування збитків відповідачу (ч. 3 ст. 154 ЦПК).

Як правило, заявник вносить на депозитний рахунок суду визначену судом суму; якщо з поважних причин це неможливо – надає банківську гарантію, поруку чи інше фінансове забезпечення або вчиняє інші визначені судом дії (ч. 4 ст. 154 ЦПК). Строк для цього визначає суд, але не більше десяти днів (ч. 8 ст. 154 ЦПК). Якщо заявник не виконає вимогу вчасно, суд скасовує і забезпечення позову, і зустрічне забезпечення (ч. 10 ст. 154 ЦПК).

Як скасувати або замінити заходи

Суд може скасувати заходи з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи; клопотання розглядають у судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження (ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК).
За клопотанням учасника справи суд може замінити один захід іншим (ч. 1 ст. 156 ЦПК).
У спорах про стягнення грошей і в майнових спорах про порушення прав інтелектуальної власності відповідач може сам внести на депозитний рахунок суду суму вимог позивача або надати банківську гарантію на таку суму – це підстава для відмови в забезпеченні чи скасування заходів (ч. 4, 5 ст. 156 ЦПК).
Якщо позов задоволено, заходи діють ще дев’яносто днів з дня набрання рішенням законної сили, а якщо за цей час відкрито виконавче провадження – до повного виконання рішення (ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК).
У разі повної відмови в позові, залишення позову без розгляду чи закриття провадження суд у рішенні чи ухвалі зазначає про скасування заходів; вони діють до набрання цим рішенням (ухвалою) законної сили (ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК).

Якщо позов програно повністю чи частково (або провадження закрито чи позов залишено без розгляду з інших, ніж визначені ч. 1 ст. 155 ЦПК, підстав), відповідач та інші особи, чиї права порушено забезпеченням, мають право на відшкодування збитків за рахунок заявника. Якщо позов про відшкодування подано протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили, збитки відшкодовують насамперед з коштів зустрічного забезпечення (ст. 159 ЦПК).

Особливості в господарських та адміністративних справах

Господарські справи

Підстави, порядок подання і десятиденний строк для пред’явлення позову після забезпечення такі самі, як у цивільних справах (ст. 136, 138 Господарського процесуального кодексу України, далі – ГПК). Перелік заходів подібний (ч. 1 ст. 137 ГПК), але в корпоративних спорах не можна, зокрема, забороняти проводити загальні збори учасників чи акціонерів і приймати ними рішення – крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору (п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК). Заяву розглядають не пізніше двох днів без повідомлення учасників (ч. 1 ст. 140 ГПК).

Адміністративні справи

Суд може вжити заходів не лише за заявою, а й з власної ініціативи (ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, далі – КАС).
Окрім ризику невиконання рішення, підставою є очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень і порушення ними прав заявника (п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС).
Подання позову і відкриття провадження самі по собі не зупиняють дію оскаржуваного рішення – для цього потрібне забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС).
Основні заходи: зупинення дії індивідуального чи нормативно-правового акта, заборона відповідачу вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, зупинення стягнення за виконавчим або іншим документом, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (ч. 1 ст. 151 КАС).
Якщо заяву подано до позову, позов треба подати протягом десяти днів з дня постановлення ухвали (ч. 2 ст. 153 КАС); заяву розглядають не пізніше двох днів без повідомлення учасників (ч. 1 ст. 154 КАС).

Забезпечення позову і арешт майна в кримінальному провадженні

Це різні інструменти. Забезпечення позову застосовує суд у цивільній, господарській чи адміністративній справі на прохання учасника спору. Арешт майна в кримінальному провадженні вирішує слідчий суддя чи суд за правилами Кримінального процесуального кодексу – про нього йдеться у статті про арешт майна.

Поширені запитання

Чи дізнається відповідач про заяву заздалегідь?

Ні. Заяву розглядають без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК), а ухвалу виконують негайно (ч. 1 ст. 157 ЦПК). Лише у виняткових випадках суд призначає розгляд у засіданні з викликом сторін (ч. 4 ст. 153 ЦПК).

Чи можна арештувати зарплату чи пенсію боржника?

За загальним правилом – ні (ч. 4 ст. 150 ЦПК). Виняток – позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, і про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Скільки діє арешт після того, як позов задоволено?

Дев’яносто днів з дня набрання рішенням законної сили; якщо за цей час відкрито виконавче провадження – до повного виконання рішення (ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК).

Що буде, якщо позов програно?

Відповідач може вимагати відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням, за рахунок заявника (ч. 1 ст. 159 ЦПК). Тому заходи варто просити лише тоді, коли ризик невиконання рішення реальний, і співмірно з вимогами.

Стаття має інформаційний характер, враховує законодавство станом на 27.10.2026 і не замінює консультації щодо вашої ситуації.

Боржник виводить майно або проти вас ужили заходів забезпечення? Адвокат оцінить ризики, підготує заяву про забезпечення позову чи клопотання про скасування заходів і представлятиме вас у суді → Цивільні та господарські спори · Господарські спори · Стягнення боргів · Спори щодо нерухомості · Поділ майна подружжя · Адміністративні спори.