Арешт майна: що це, підстави за КПК і як його скасувати

Арешт майна – це тимчасове обмеження вашого права власності, коли ви не можете продати, подарувати чи передати майно в заставу. Таке обмеження застосовується на підставі рішення суду або уповноваженого органу в передбачених законом випадках і використовується для забезпечення виконання рішень, погашення боргів або як запобіжний інструмент у кримінальному провадженні.

Мета арешту – недопущення розпорядження активом у спосіб, що може зашкодити інтересам держави або третіх осіб (наприклад, кредиторів чи потерпілих). Застосовувати арешт можуть як у цивільних, так і у кримінальних справах – залежно від обставин та правової підстави.

Чому накладають арешт?

Якщо борг не повертається, кредитор звертається до суду з вимогою про примусове стягнення і обмеження права розпорядження майном боржника. Далі рішення реалізує державний або приватний виконавець у межах виконавчого провадження. Окремо, у кримінальних справах арешт ініціюється для збереження доказів, можливості конфіскації чи відшкодування шкоди.

Якщо власник не погоджується з арештом або вважає, що процедуру порушено, існують механізми оскарження і скасування арешту майна за встановленою законом процедурою.

Хто накладає арешт?

Залежно від процедури:

у цивільній справі – суд, ухвалою про забезпечення позову;
у виконавчому провадженні – державний або приватний виконавець, своєю постановою;
у кримінальному провадженні – слідчий суддя або суд за клопотанням прокурора чи слідчого, погодженим із прокурором.

Ухвалу суду і постанову виконавця можна оскаржити.

Яке майно може бути арештоване?

Під арешт можуть потрапити:

нерухомість (у т.ч. отримана у спадщину чи як дарунок),
рухомі речі (автомобілі, коштовності тощо),
гроші в будь-якій формі (готівка/безготівка),
цінні папери та інші активи.

У кримінальних справах арешт можливий щодо майна, яке вважають знаряддям злочину, доходом від злочину або необхідним для забезпечення цивільного позову; у цивільних – для гарантії виконання рішення суду. У виконавчому провадженні не можна звернути стягнення на майно боржника – фізичної особи з переліку, доданого до Закону «Про виконавче провадження», – зокрема на предмети щоденного побутового вжитку, лікарські засоби, призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки.

Що відбувається з арештованим майном

У «боргових» кейсах арештоване майно може бути реалізоване для погашення заборгованості; отримані кошти перераховують кредитору. Якщо реалізація є непридатною або збитковою – приймається окреме рішення. Власник, який не є боржником, може захищати свої права в суді та вимагати зняття арешту.

Процедура накладення арешту: ключові кроки

Цивільна справа. Позивач подає заяву про забезпечення позову – до подання позову або на будь-якій стадії справи, якщо без цього виконати майбутнє рішення буде істотно складніше чи неможливо (ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК). Арешт майна або коштів відповідача – один із видів забезпечення (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК); він має бути співмірним із заявленими вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК). Суд розглядає заяву не пізніше двох днів із дня надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК).
Виконавче провадження. Арешт накладає виконавець – постановою, у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження і штрафів (ч. 1 ст. 56 Закону «Про виконавче провадження»). Копії постанов того самого дня надходять до банків і органів, що реєструють майно та обтяження (ч. 1 ст. 56). Під час опису й арешту виконавець може обмежити користування майном, опечатати його або вилучити й передати на зберігання (ч. 5 ст. 56).
Кримінальне провадження – за ухвалою слідчого судді або суду; як це відбувається – у наступному розділі.

Арешт майна в кримінальному провадженні: що передбачає КПК

Арешт майна за КПК – це тимчасове, до скасування в установленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1 ст. 170 КПК).

Арешт допускається, щоб забезпечити (ч. 2 ст. 170 КПК):

збереження речових доказів;
спеціальну конфіскацію;
конфіскацію майна як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Із клопотанням про арешт до слідчого судді чи суду звертається прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, а для забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач (ч. 1 ст. 171 КПК). Клопотання розглядають не пізніше двох днів із дня надходження до суду. Майно, яке не було тимчасово вилучене, можуть арештувати без повідомлення власника, якщо це необхідно для забезпечення арешту майна (ч. 1, 2 ст. 172 КПК).

Вирішуючи питання про арешт, слідчий суддя чи суд має врахувати, зокрема, правову підставу, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням провадження та наслідки арешту для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК). Той, хто подає клопотання, має довести необхідність арешту – інакше в ньому відмовляють (ч. 1 ст. 173 КПК). Якщо клопотання задовольняють, застосовують найменш обтяжливий спосіб арешту, який не зупинить і надмірно не обмежить правомірну підприємницьку діяльність (ч. 4 ст. 173 КПК).

Як скасувати арешт майна в кримінальному провадженні

Клопотання про скасування. Його можуть подати підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи. Право на це мають ті, хто не був присутній під час розгляду питання про арешт, а також ті, хто доведе, що потреба в арешті відпала чи його накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).
Хто і коли розглядає. Під час досудового розслідування – слідчий суддя, під час судового провадження – суд; не пізніше трьох днів після надходження клопотання (ч. 1, 2 ст. 174 КПК).
Скасування без клопотання. Прокурор скасовує арешт одночасно з постановою про закриття кримінального провадження, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд вирішує питання про арешт, ухвалюючи рішення, яким закінчується судовий розгляд, – зокрема скасовує його в разі виправдання (ч. 3, 4 ст. 174 КПК).
Апеляція. Ухвалу слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому можна оскаржити в апеляційному порядку (п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК) протягом п’яти днів із дня її оголошення. Якщо ухвалу постановили без виклику особи – з дня отримання нею копії (ст. 395 КПК). Відмову слідчого судді у скасуванні арешту під час досудового розслідування в апеляції не переглядають: Конституційний Суд у Рішенні від 14.10.2026 № 12-р(II)/2026 визнав таке обмеження конституційним.

Детальніше про нашу допомогу – на сторінках Скасування арешту майна і Скасування арешту коштів на рахунках.

Цивільний процес: запобігання відчуженню активів

У цивільних справах арешт слугує запобіжним заходом, щоб не допустити відчуження майна відповідачем до вирішення спору по суті. Якщо ризик зникає або підстави не підтверджені, арешт може бути переглянутий і скасований.

Наслідки арешту для власника

Після накладення арешту власник втрачає можливість проводити будь-які операції з активом; державні реєстри блокують юридично значимі дії. Це створює фінансові ризики для боржників і юридичні ризики для потенційних покупців майна з обтяженням.

Як перевірити наявність арешту

Перед угодами доречно перевірити обтяження:

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
Єдиний державний реєстр боржників (для справ у межах виконавчого провадження);
Реєстр обтяжень рухомого майна.

Як зняти арешт і на що звернути увагу

Цивільна справа. Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи; клопотання розглядають у судовому засіданні не пізніше п’яти днів (ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК), ухвалу можна оскаржити (ч. 5 ст. 158 ЦПК). Якщо в позові відмовлено, суд зазначає про скасування заходів у рішенні (ч. 9 ст. 158 ЦПК). Якщо позов задоволено, заходи діють ще 90 днів після набрання рішенням законної сили, а якщо за цей час відкрито виконавче провадження – до повного виконання (ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК).
Виконавче провадження. Постанову виконавця можна оскаржити до суду, який видав виконавчий документ (ч. 1 ст. 74 Закону); у цивільних справах скаргу подають протягом 10 днів із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК). Якщо арештоване майно належить не боржникові, власник може подати позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч. 1 ст. 59 Закону).
Кримінальне провадження – див. розділ «Як скасувати арешт майна в кримінальному провадженні».

Представництво DSA GROUP

Наша команда супроводжує клієнтів на всіх стадіях – від первинної консультації та підготовки процесуальних документів до участі у засіданнях і повного судового розгляду кримінальної справи, а також у справах про борги та обмеження майнових прав. Готуємо клопотання про скасування арешту майна, беремо участь у засіданнях щодо накладення/продовження обмеження, відстоюємо інтереси у взаємодії з виконавцями.

Арештували майно? Телефонуйте прямо зараз!