Кримінальне провадження: що це, як дізнатися про нього і чим воно закінчується
Кримінальне провадження – це досудове розслідування і судове провадження, а також процесуальні дії у зв’язку з вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України, далі – КПК). Простіше кажучи, це вся «кримінальна справа»: від внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) до остаточного рішення – закриття провадження або вироку. Нижче – хто є хто в провадженні, які в нього стадії, як дізнатися, чи є провадження щодо вас, і чим воно може закінчитися. Норми наведено станом на 27.10.2026.
З чого складається кримінальне провадження
Провадження має дві великі частини:
- досудове розслідування – стадія, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям провадження або направленням до суду обвинувального акта чи одного з клопотань, передбачених КПК (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК);
- судове провадження – розгляд справи судом першої інстанції, а якщо рішення оскаржать, – апеляційним судом і Верховним Судом.
Окремо КПК виділяє притягнення до кримінальної відповідальності – стадію, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру (п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК). Тому для конкретної людини переломним моментом зазвичай є саме повідомлення про підозру, а не відкриття провадження.
Провадження відкрито – чи означає це, що вас підозрюють?
Ні, не обов’язково. Слідчий, дізнавач чи прокурор зобов’язаний внести відомості до ЄРДР і розпочати розслідування невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення або після того, як сам виявив обставини, що можуть свідчити про його вчинення (ч. 1 ст. 214 КПК). До реєстру вносять, зокрема, дату заяви, дані потерпілого або заявника, короткий виклад обставин і попередню правову кваліфікацію зі статтею закону про кримінальну відповідальність (ч. 5 ст. 214 КПК). Відомостей про можливого підозрюваного в цьому переліку немає, тому провадження часто розслідують «за фактом» – щодо події, а не щодо конкретної людини.
Підозрюваним особа стає, коли їй повідомили про підозру в порядку статей 276–279 КПК, коли її затримали за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або коли повідомлення про підозру складено, але не вручено через невстановлення її місцезнаходження (ч. 1 ст. 42 КПК). Як починається розслідування, що таке повідомлення про підозру і скільки триває слідство – у статті «Досудове розслідування: як відбувається, строки і права підозрюваного у 2026 році».
Хто є хто в кримінальному провадженні
Права людини в провадженні залежать від її процесуального статусу. Основні статуси:
- Заявник – фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення і не є потерпілим. Має право отримати документ про прийняття й реєстрацію заяви, витяг з ЄРДР, подавати речі й документи на підтвердження заяви та отримати інформацію про закінчення досудового розслідування (ст. 60 КПК).
- Потерпілий – фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, або юридична особа, якій завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК). Права виникають з моменту подання заяви про правопорушення або заяви про залучення до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК). Серед них – знати сутність підозри та обвинувачення, подавати докази, оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, мати представника, на відшкодування завданої шкоди (ч. 1 ст. 56 КПК).
- Свідок – фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню, і яку викликали для давання показань (ч. 1 ст. 65 КПК). Свідок має право знати, у зв’язку з чим і в якому провадженні його допитують, користуватися правовою допомогою адвоката і відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів сім’ї, які можуть стати підставою для підозри чи обвинувачення (п. 1–3 ч. 1 ст. 66 КПК). Водночас він зобов’язаний прибути за викликом і давати правдиві показання (ч. 2 ст. 66 КПК).
- Підозрюваний – особа, якій повідомлено про підозру або яку затримано за підозрою (ч. 1 ст. 42 КПК).
- Обвинувачений (підсудний) – особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду (ч. 2 ст. 42 КПК).
- Захисник – адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого та інших осіб, визначених КПК (ч. 1 ст. 45 КПК).
Для всіх діє свобода від самовикриття: жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість або давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для підозри чи обвинувачення її самої, а кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї (ч. 1, 2 ст. 18 КПК).
Публічне і приватне обвинувачення
Більшість проваджень розпочинають і ведуть незалежно від волі потерпілого. Виняток – кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення: його може бути розпочато лише на підставі заяви потерпілого (ч. 1 ст. 477 КПК). Перелік таких правопорушень закритий; до нього належать, зокрема:
- умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 Кримінального кодексу України, далі – КК) і умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 122 КК);
- домашнє насильство (ст. 126-1 КК);
- погроза вбивством без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 129 КК);
- порушення недоторканності житла без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 162 КК);
- ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 164 КК);
- умисне знищення або пошкодження майна без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 194 КК);
- зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права (ст. 364-1 КК).
Якщо в такому провадженні потерпілий відмовився від обвинувачення, провадження закривають (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК). Виняток – правопорушення, пов’язані з домашнім насильством: тут відмова потерпілого не є підставою для закриття.
Стадії: від ЄРДР до остаточного рішення
- Досудове розслідування. Починається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч. 2 ст. 214 КПК). Слідчий чи дізнавач збирає докази, проводить слідчі (розшукові) дії, а за наявності підстав особі повідомляють про підозру.
- Завершення розслідування і відкриття матеріалів. Якщо доказів достатньо для обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє підозрюваному і захиснику про завершення розслідування та надає доступ до матеріалів (ч. 1 ст. 290 КПК).
- Обвинувальний акт. Його складає слідчий або дізнавач і затверджує прокурор (ч. 1 ст. 291 КПК). Після передачі акта до суду підозрюваний стає обвинуваченим (ч. 2 ст. 42 КПК).
- Підготовче судове засідання. Суд призначає його не пізніше п’яти днів з дня надходження обвинувального акта (ч. 1 ст. 314 КПК). У ньому суд, зокрема, може затвердити угоду або відмовити в її затвердженні та з’ясовує думку учасників щодо можливості призначення судового розгляду (ч. 2, 3 ст. 314 КПК).
- Судовий розгляд і вирок. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення винуватості (ч. 3 ст. 373 КПК). Якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено, що його вчинив обвинувачений або що в діянні є склад правопорушення, суд ухвалює виправдувальний вирок (ч. 1 ст. 373 КПК).
- Апеляція і касація. Вирок можна оскаржити до апеляційного суду, а потім – до Верховного Суду. Строки, зміст скарги й порядок подання – у статтях про апеляційну скаргу і касаційну скаргу.
- Перегляд за нововиявленими або виключними обставинами. Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті, зокрема якщо виявилося, що вирок ґрунтується на підроблених доказах чи завідомо неправдивих показаннях, або якщо міжнародна судова установа, юрисдикцію якої визнала Україна, встановила порушення Україною міжнародних зобов’язань під час вирішення справи (ст. 459 КПК).
Як дізнатися, чи є кримінальне провадження щодо вас
Право на витяг з ЄРДР КПК прямо надає заявнику (ч. 1 ст. 214, п. 1-1 ч. 2 ст. 60 КПК). Відкритого пошуку, де кожен міг би перевірити себе, ЄРДР не має, тому про провадження зазвичай дізнаються одним із таких способів:
- Виклик до слідчого чи прокурора. Слідчий, прокурор може викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника для допиту чи участі в процесуальній дії (ч. 1 ст. 133 КПК) – повісткою, поштою, електронною поштою, факсом, по телефону чи телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК). Виклик сам по собі не означає підозри, адже свідків теж викликають. Але свідок має право знати, у якому провадженні і у зв’язку з чим його допитують, і прийти з адвокатом (п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КПК).
- Витяг з ЄРДР за вашою заявою. Якщо провадження відкрито за вашою заявою, витяг мають надати через 24 години з моменту внесення відомостей до реєстру (ч. 1 ст. 214 КПК).
- Ухвали слідчих суддів у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення оприлюднюють в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Проте ухвали про арешт майна і тимчасовий доступ до речей та документів оприлюднюють не раніше дня їх звернення до виконання (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень»), а ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи та на негласні слідчі (розшукові) дії стають загальнодоступними лише через рік після внесення до реєстру (ч. 4 ст. 4 цього Закону). Крім того, імена, адреси, номери документів і транспортних засобів фізичних осіб у текстах рішень замінюють позначеннями (ч. 1 ст. 7 цього Закону), тож шукати себе за прізвищем зазвичай марно. Назви юридичних осіб цей перелік не охоплює.
- Обшук, арешт майна чи рахунків. Часто саме так людина вперше дізнається про провадження (про арешт – у статті «Що таке арешт майна»). Особа, яка не брала участі у справі, може звернутися до апарату суду із заявою про ознайомлення із судовим рішенням чи отримання його копії, якщо рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків (ч. 1 ст. 9 Закону «Про доступ до судових рішень»).
- Повідомлення про підозру. Найпряміший спосіб – і момент, з якого починається притягнення до кримінальної відповідальності (п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК).
Що робити, якщо ви дізналися про провадження:
- не давати пояснень «по-швидкому» і без адвоката – примусити давати показання проти себе не можуть (ст. 18 КПК);
- з’ясувати свій процесуальний статус і номер провадження;
- зберігати всі отримані документи: повістки, копії протоколів, ухвал, постанов;
- якщо обшук чи затримання відбуваються просто зараз – скористатися терміновою допомогою адвоката.
Чим закінчується кримінальне провадження
Закриття провадження
Підстави для закриття перелічені в ч. 1 ст. 284 КПК. Серед них, зокрема:
- встановлено відсутність події кримінального правопорушення;
- встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення;
- не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпано можливості їх отримати;
- помер підозрюваний чи обвинувачений, крім випадків, коли провадження необхідне для його реабілітації;
- потерпілий відмовився від обвинувачення у провадженні у формі приватного обвинувачення (крім правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством);
- після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, – крім підозри у тяжкому чи особливо тяжкому злочині проти життя та здоров’я особи.
Слідчий чи дізнавач може закрити провадження лише з окремих підстав і лише якщо в ньому жодній особі не повідомляли про підозру; щодо підозрюваного рішення ухвалює прокурор (ч. 4 ст. 284 КПК). Копію постанови слідчого, дізнавача про закриття надсилають заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії може її скасувати, а заявник чи потерпілий може подати прокурору скаргу протягом десяти днів з моменту отримання копії (ч. 6 ст. 284 КПК). Рішення прокурора про закриття провадження щодо підозрюваного не перешкоджає продовженню розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення (ч. 5 ст. 284 КПК). Детальніше – на сторінці послуги «Закриття кримінального провадження».
Звільнення від кримінальної відповідальності
Підстави визначає КК: зокрема, дійове каяття, примирення з потерпілим, передача на поруки, зміна обстановки, закінчення строків давності (ст. 45–49 КК). Звільняє від кримінальної відповідальності виключно суд (ч. 2 ст. 44 КК), і провадження в такому разі закриває суд (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК). Підозрюваному чи обвинуваченому мають роз’яснити право заперечувати проти закриття з цієї підстави; якщо він заперечує, розслідування і судовий розгляд проводять у повному обсязі в загальному порядку (ч. 3 ст. 285, ч. 8 ст. 284 КПК). Звільнення від відповідальності – не виправдання, тому вирішувати, погоджуватися на нього чи домагатися виправдувального вироку, варто разом з адвокатом.
Угода
КПК передбачає два види угод: про примирення між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим та про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим (ст. 468 КПК). Угоду про примирення можна укласти у провадженнях щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів і у провадженнях приватного обвинувачення (ч. 3 ст. 469 КПК); для угоди про визнання винуватості закон встановлює власний перелік і умови (ч. 4 ст. 469 КПК). Угоду затверджує суд (п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК).
Вирок
Суд ухвалює обвинувальний або виправдувальний вирок (ст. 373 КПК). Про те, як після виправдання повернути витрати на адвоката, – у статті «Виправдувальний вирок і право на компенсацію витрат на адвоката».
Поширені запитання
Чи закриють справу, якщо потерпілий «забере заяву»?
Лише у провадженні у формі приватного обвинувачення: відмова потерпілого від обвинувачення є підставою для закриття, крім правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК). В інших провадженнях такої підстави закон не передбачає, тому «відкликання заяви» саме по собі розслідування не зупиняє. Для кримінальних проступків і нетяжких злочинів можлива угода про примирення (ч. 3 ст. 469 КПК), а для осіб, які вперше вчинили кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, – звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим за умов ст. 46 КК.
Чи означає відкрите провадження судимість?
Ні. Особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості (ч. 1 ст. 88 КК). Реабілітовані особи визнаються такими, що не мають судимості (ч. 4 ст. 88 КК). Ні відкрите провадження, ні статус свідка чи підозрюваного судимістю не є.
Чи можна перевірити провадження онлайн?
Відкритого пошуку в ЄРДР немає. Ухвали слідчих суддів і вироки можна знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади (ч. 1 ст. 4 Закону «Про доступ до судових рішень»), але з обмеженнями щодо строків оприлюднення й знеособлення, описаними вище.
Що робити, якщо поліція не реєструє заяву про злочин?
Бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення можна оскаржити слідчому судді (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК). Захистити права заявника й потерпілого допоможе адвокат – див. послугу «Захист прав потерпілого».
Скільки триває кримінальне провадження?
Строки досудового розслідування КПК встановлює залежно від тяжкості правопорушення, а їх продовження має окремий порядок. Як їх рахують і що буде, якщо строк сплив, – у статті про досудове розслідування.
Стаття має інформаційний характер, враховує законодавство станом на 27.10.2026 і не замінює консультації щодо вашої ситуації.
Відкрито провадження, викликають до слідчого або вручили підозру? Адвокат визначить ваш статус, підготує позицію і супроводжуватиме справу на кожній стадії → Кримінальний захист · Захист на досудовому розслідуванні · Закриття кримінального провадження · Захист прав потерпілого.