Бронювання військовозобов’язаних

Супровід бронювання працівників для бізнесу: статус критичності, ліміти, оформлення і ризики.

Перша консультація – безкоштовно (пн–пт, 9:00–18:00)

Подзвонити +380 (97) 158-30-28

Бронювання дозволяє підприємству зберегти ключових працівників. Водночас це процедура з жорсткими вимогами: статус критично важливого підприємства, ліміти, строки й підстави скасування. Помилка може коштувати підприємству статусу критично важливого, а з ним – і бронювання всього персоналу.

Коли варто звернутися

  • підприємство планує отримати статус критично важливого
  • потрібно забронювати ключових працівників
  • бронювання скасовано або відмовлено в його наданні
  • змінилися критерії, і статус потрібно підтвердити повторно
  • заброньованого працівника призвали під час мобілізації

Впізнали свою ситуацію?

Перша консультація – безкоштовно (пн–пт, 9:00–18:00). Вартість подальшої роботи фіксуємо письмово до її початку – як ми рахуємо вартість.

Подзвонити +380 (97) 158-30-28

Що робить адвокат

  • оцінює відповідність підприємства критеріям критичної важливості
  • готує документи для отримання/підтвердження статусу
  • супроводжує подання на бронювання працівників
  • аудитує військовий облік на підприємстві, щоб уникнути відмов
  • аналізує причини відмови чи скасування та готує оскарження
  • консультує щодо лімітів і строків, аби не втратити статус
  • перевіряє, чи виконується вимога щодо заробітної плати заброньованих працівників
  • оскаржує призов заброньованого працівника

Хто підлягає бронюванню

Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється для того, щоб органи влади, підприємства, установи й організації могли працювати в особливий період (ст. 24 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII, далі – Закон № 3543-XII). Для бізнесу закон передбачає дві основні підстави: робота на підприємстві, якому встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), якщо бронювання потрібне для їх виконання, і робота на підприємстві, яке є критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. В останньому випадку бронюванню підлягають і кінцеві бенефіціарні власники такого підприємства, які не є його працівниками (п. 3–4 ч. 1 ст. 25 Закону № 3543-XII).

Окреме правило діє для оборонно-промислового комплексу. Працівників критично важливих підприємств цієї сфери бронюють незалежно від кількості заброньованих, навіть якщо в них немає належно оформлених військово-облікових документів, вони не перебувають на військовому обліку, не уточнили персональні дані або перебувають у розшуку за порушення правил військового обліку. Таке бронювання надають на строк не більше 45 календарних днів з дня укладення трудового договору і не частіше одного разу на календарний рік. Якщо за цей час працівник усуне порушення, його бронюють на загальних підставах; від відповідальності за порушення таке бронювання не звільняє (п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону № 3543-XII).

Як підприємство отримує статус критично важливого

Критерії та порядок визначення критично важливих підприємств встановлює Кабінет Міністрів України (п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону № 3543-XII). Їх затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (далі – Критерії); тією самою постановою затверджено Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі – Порядок бронювання).

Критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення можуть визначити підприємство, тимчасове припинення або значне скорочення діяльності якого через мобілізацію працівників завдасть шкоди обороноздатності держави, функціонуванню критичної інфраструктури, життєзабезпеченню населення або макрофінансовій стійкості держави, що підтверджується перевірюваними показниками. Серед сфер діяльності Критерії називають, зокрема, оборонно-промисловий і паливно-енергетичний комплекс, житлово-комунальне господарство, добувну й переробну промисловість, агропромислове виробництво, роздрібну торгівлю, будівництво, транспорт і логістику, інформаційні технології, банківську діяльність, охорону здоров’я та зв’язок (п. 4 Критеріїв).

За загальним правилом підприємство має відповідати трьом або більше критеріям, визначеним у п. 2 Критеріїв (п. 3 Критеріїв). Серед них:

  • сума сплачених за звітний податковий рік податків, зборів, платежів до бюджетів (крім митних) і єдиного внеску перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
  • надходження в іноземній валюті (крім кредитів і позик) за звітний податковий рік перевищують еквівалент 32 млн євро;
  • підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
  • підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи для потреб територіальної громади – за критеріями, які встановлює відповідний орган влади після узгодження з Координаційним центром з організації бронювання військовозобов’язаних (далі – Координаційний центр);
  • немає заборгованості зі сплати податків і єдиного внеску;
  • середня нарахована заробітна плата працівників за останній календарний місяць – не менше мінімальної заробітної плати, помноженої на коефіцієнт 3 (для державних, комунальних і деяких інших підприємств діють окремі правила);
  • підприємство є резидентом Дія Сіті й відповідає встановленим вимогам.

Для більшості підприємств, крім державних, комунальних і деяких інших, два критерії обов’язкові – відсутність податкового боргу і рівень заробітної плати. Для окремих категорій – підприємств паливно-енергетичного комплексу, тих, що обслуговують об’єкти критичної інфраструктури системи життєзабезпечення, окремих закладів охорони здоров’я, освіти, соціального захисту, перевізників та деяких інших – достатньо двох критеріїв (п. 3 Критеріїв).

Підприємство звертається до центрального органу виконавчої влади (іншого державного органу), відповідального за його сферу, або до обласної чи Київської міської держадміністрації (військової адміністрації). До звернення додають копії підтвердних документів, відомості про загальну кількість військовозобов’язаних працівників і про подання податкової звітності за останній податковий період (п. 4–5 Критеріїв). Після змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2026 № 1328, у процедурі бере участь Координаційний центр:

  • орган розглядає звернення не більш як сім робочих днів і звертається до Координаційного центру по рекомендації та пропозиції;
  • Координаційний центр надає їх не пізніше ніж за один календарний місяць з дня отримання звернення органу;
  • протягом трьох робочих днів після цього орган ухвалює рішення про визначення підприємства критично важливим або листом повідомляє про відмову з обґрунтуванням невідповідності критеріям (п. 6 Критеріїв).

Отже, отримання статусу може тривати понад місяць, тож документи варто готувати заздалегідь. Статус критично важливого для функціонування економіки потрібно підтверджувати не рідше одного разу на рік (п. 8 Критеріїв).

Орган, який надав статус, здійснює моніторинг підприємства й може перевірити його відповідність критеріям. Якщо підприємство не відповідає критеріям або не виконує вимогу щодо заробітної плати заброньованих працівників, статус скасовують; у разі скасування через заробітну плату повторно визначити підприємство критично важливим можна не раніше ніж через шість місяців (п. 6-1 Критеріїв). Підставою для скасування статусу є й перевищення ліміту бронювання (п. 17 Критеріїв).

Як бронюють працівників

  • Бронювання здійснюється засобами Порталу Дія за списками, які формує керівник підприємства або уповноважена ним особа (п. 3, 25 Порядку бронювання). Список підписують кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом і надсилають до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (п. 28 Порядку бронювання).
  • Протягом 72 годин з моменту формування списку працівника автоматично переводять на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки, якщо він перебуває на військовому обліку, працює на цьому підприємстві, уточнив персональні дані та не перебуває в розшуку (п. 29 Порядку бронювання). Відомості про відстрочку відображаються в електронному військово-обліковому документі (п. 30 Порядку бронювання).
  • Для підприємств, критично важливих для функціонування економіки, кількість заброньованих не може перевищувати 50 відсотків загальної кількості військовозобов’язаних працівників; більше – лише за рішенням органу, який надав статус, з урахуванням рекомендацій Координаційного центру (п. 8 Порядку бронювання). Якщо на підприємстві працює один військовозобов’язаний, обмеження не застосовується (п. 13). Військовозобов’язані-жінки та працівники, заброньовані за іншими підприємствами, до загальної кількості не враховуються (п. 12 Порядку бронювання).
  • Заброньованому працівнику протягом усього строку відстрочки має нараховуватися заробітна плата не нижче мінімальної, помноженої на коефіцієнт 3, а на підприємствах, що працюють на територіях можливих чи активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях із переліку Мінрозвитку, – на коефіцієнт 2,5. Для державних і комунальних підприємств, резидентів Дія Сіті та деяких інших категорій ця вимога не застосовується (п. 8 Порядку бронювання).
  • Строк відстрочки для працівників підприємств, критично важливих для функціонування економіки, – не більше 12 місяців; для підприємств, критично важливих для потреб Збройних Сил, – не більше строку дії контракту на поставку товарів, виконання робіт чи надання послуг для Збройних Сил, інших військових формувань (п. 3 Порядку бронювання).

Коли бронювання анулюють

Відстрочка, надана через бронювання, анулюється, зокрема, у разі (п. 31 Порядку бронювання):

  • закінчення строку її дії;
  • позбавлення підприємства статусу критично важливого або його ліквідації;
  • завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
  • звільнення працівника (крім переведення на іншу посаду на тому самому підприємстві) або тимчасового припинення дії трудового договору;
  • обґрунтованого подання керівника підприємства засобами Порталу Дія, зокрема в разі перевищення ліміту бронювання;
  • надання відстрочки з інших підстав, передбачених ст. 23 Закону № 3543-XII;
  • невідповідності працівника вимогам щодо заробітної плати.

Заяву про анулювання бронювання керівник подає засобами Порталу Дія; після цього відстрочку анулюють, а працівника переводять на загальний військовий облік в автоматичному режимі (п. 32 Порядку бронювання). Тому кадрові рішення – звільнення, переведення, призупинення трудового договору – варто ухвалювати з урахуванням наслідків для бронювання.

Якщо заброньованого працівника призвали

Заброньовані військовозобов’язані, які перебувають на спеціальному військовому обліку, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII). Якщо працівника з чинним бронюванням усе ж призвали, рішення ТЦК та СП можна оскаржити – про це на сторінці «Спори з ТЦК та СП». Приклад із нашої практики: клієнта з бронюванням і висновком ВЛК про непридатність призвали за один день – суд скасував наказ про призов і зобов’язав звільнити його з військової служби.

Правова основа

Мета й організація бронювання визначені статтями 24 і 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII; заброньовані військовозобов’язані, які перебувають на спеціальному військовому обліку, не підлягають призову під час мобілізації (п. 1 ч. 1 ст. 23 цього Закону). Механізм бронювання засобами Порталу Дія, ліміти, строки відстрочки й підстави її анулювання встановлює Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, а критерії й процедуру визначення критично важливих підприємств – Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період. Обидва акти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (зі змінами, зокрема внесеними постановою від 23.10.2026 № 1328).

Мобілізаційне законодавство змінюється часто. Інформацію актуалізовано станом на листопад 2026 року; перед прийняттям рішень варто отримати консультацію щодо чинної редакції норм.

Поширені запитання

Чи може працівник забронювати себе сам?

Ні. Списки для бронювання формує керівник підприємства або уповноважена ним особа засобами Порталу Дія (п. 25 Порядку бронювання). Працівник може перевірити наявність відстрочки в електронному військово-обліковому документі (п. 30 Порядку бронювання).

Бронювання – назавжди?

Ні. Для працівників підприємств, критично важливих для функціонування економіки, строк відстрочки не може перевищувати 12 місяців, для підприємств, критично важливих для потреб Збройних Сил, – строку дії відповідного контракту (п. 3 Порядку бронювання). Статус підприємства, критично важливого для функціонування економіки, потрібно підтверджувати щонайменше раз на рік (п. 8 Критеріїв), а бронювання анулюють у випадках, визначених п. 31 Порядку бронювання.

Скільки працівників можна забронювати?

Підприємство, критично важливе для функціонування економіки, може забронювати не більше 50 відсотків загальної кількості військовозобов’язаних працівників (п. 8 Порядку бронювання). Більший обсяг можливий лише за рішенням органу, який надав статус, з урахуванням рекомендацій Координаційного центру. Якщо військовозобов’язаний працівник один, обмеження не діє (п. 13 Порядку бронювання).

Скільки часу займає отримання статусу критично важливого?

Орган розглядає звернення до семи робочих днів, Координаційний центр надає рекомендації до одного календарного місяця, після чого орган має три робочі дні на рішення (п. 6 Критеріїв). Тобто весь процес може тривати понад місяць.

Що буде, якщо не виплачувати заброньованим працівникам потрібну зарплату?

Невідповідність працівника вимогам щодо заробітної плати – підстава для анулювання його відстрочки (пп. 12 п. 31 Порядку бронювання). Крім того, орган, який надав статус, може скасувати його підприємству, і повторно отримати статус можна буде не раніше ніж через шість місяців (п. 6-1 Критеріїв).

Потрібна правнича допомога? Зателефонуйте або залиште заявку – адвокат зв’яжеться з вами та пояснить порядок дій у вашій ситуації.

Як ми працюємо

  1. Ви залишаєте заявку

  2. Ми аналізуємо ситуацію

  3. Погоджуємо з вами стратегію

  4. Захищаємо ваші інтереси

Схожі послуги

  1. Захист прав військовослужбовців
  2. Військовий облік за кордоном: консульські дії
  3. Оскарження рішень ВЛК
  • 2020

    рік заснування

  • 9

    адвокатів у команді

  • 11

    напрямів практики

  • 24/7

    термінова допомога адвоката

Є подібна ситуація? Перша консультація – безкоштовно (пн–пт, 9:00–18:00).

Подзвонити