Мобілізація в Україні: хто підлягає, повістки, відстрочка і права військовозобов’язаних
Мобілізація стосується кожного військовозобов’язаного, але правила щодо неї розкидані по кількох законах і постановах. Пояснюємо, хто підлягає призову під час мобілізації, як вручають повістки, хто має право на відстрочку чи бронювання, які права має людина у ТЦК та СП і що загрожує за порушення.
Станом на 29.09.2026. Норми наведено за текстами на zakon.rada.gov.ua: Закон № 2232-XII — у редакції від 06.08.2026, Закон № 3543-XII — від 31.07.2026, Порядок № 1487 — від 27.06.2026. Мобілізаційне законодавство змінюється часто — перед важливими рішеннями перевірте чинну редакцію або проконсультуйтеся з адвокатом.
Що таке мобілізація і хто її оголошує
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII (далі — Закон № 3543-XII) визначає мобілізацію як комплекс заходів для переведення економіки, органів влади, підприємств і установ на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України та інших військових формувань — на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (ст. 1).
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України, часткова — в окремих місцевостях або стосується певної частини економіки, війська чи підприємств (ч. 2, 3 ст. 4). Вид, обсяги, порядок і строк мобілізації визначає Президент України в рішенні про її проведення (ч. 5 ст. 4), а указ про оголошення мобілізації затверджує Верховна Рада України (ч. 3 ст. 22). З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану настає особливий період (ч. 8 ст. 4).
Хто підлягає мобілізації
Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» № 2232-XII (далі — Закон № 2232-XII) відповідає прямо: на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку (ч. 1 ст. 39).
Тому важливо, до якої категорії належить людина (ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII):
- призовники — особи, які взяті на військовий облік; на обліку призовників перебувають громадяни віком до 25 років (п. 1 ч. 1 ст. 37);
- військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі;
- резервісти — особи, які проходять службу у військовому резерві.
Верхню межу визначає граничний вік перебування в запасі: 60 років для рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу і 65 років — для вищого офіцерського складу (ст. 28 Закону № 2232-XII).
Для молоді діють окремі правила. Військовозобов’язані, які пройшли базову військову службу, не підлягають призову під час мобілізації до 25 років — лише за їхньою згодою (ч. 5 ст. 23 Закону № 3543-XII). Ті, хто раніше не служив, після призову проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше одного місяця (ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-XII).
Під час мобілізації (крім цільової) чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу уповноваженого представника ТЦК та СП або поліцейського, а в прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі й на пунктах пропуску — представника Державної прикордонної служби (ч. 6 ст. 22 Закону № 3543-XII). Військовозобов’язані, не приписані до військових частин, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом про оголошення мобілізації зобов’язані уточнити облікові дані через ЦНАП, електронний кабінет або в ТЦК та СП (ч. 3 ст. 22). Як це зробити — у статті «Військовий облік у 2026 році».
Повістки: як вручають і що робити
У разі отримання повістки громадянин зобов’язаний з’явитися в зазначені в ній місце та строк (ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII). Порядок організації та ведення військового обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі — Порядок № 1487), передбачає оповіщення шляхом вручення повісток під особистий підпис та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (пункти 32 і 79). Порядок оповіщення саме під час мобілізації визначає окремий Порядок проведення призову, який затверджує Кабінет Міністрів України (ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII).
У повістці мають бути зазначені (ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII):
- прізвище, ім’я, по батькові й дата народження громадянина;
- найменування ТЦК та СП, що видав повістку;
- мета виклику;
- місце, день і час явки;
- підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
- реєстраційний номер повістки;
- роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.
Під час вручення повістки представники ТЦК та СП на вимогу громадянина зобов’язані назвати свої прізвища, імена та по батькові, посади і пред’явити службові посвідчення (ч. 3 ст. 22).
Закон визначає і поважні причини неприбуття, підтверджені документами: перешкоду стихійного характеру, хворобу громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, що позбавили можливості особисто прибути, а також смерть близького родича (ч. 3 ст. 22). У такому разі потрібно не пізніше трьох діб від дати й часу, визначених у повістці, повідомити ТЦК та СП про причини неявки і прибути в строк, що не перевищує сім календарних днів.
Що варто зробити одразу: перевірити реквізити повістки, зберегти її (а якщо вона надійшла поштою — і конверт з відмітками), зібрати документи, якщо є підстава для відстрочки, і за потреби проконсультуватися з адвокатом до дати явки.
Військово-лікарська комісія
Громадяни зобов’язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії (ВЛК) чи районного (міського) ТЦК та СП (ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII). Організацію медичного огляду визначає Порядок проведення призову, а особливості медичного обстеження під час мобілізації — Міністерство оборони спільно з Міністерством охорони здоров’я (ч. 5 ст. 22).
Якщо людина прибула до ТЦК та СП самостійно і підлягає направленню на навчання у зв’язку з призовом, час явки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження ВЛК (ч. 3 ст. 22).
Висновок ВЛК впливає і на відстрочку: тимчасово непридатні до служби за висновком ВЛК на 6–12 місяців призову не підлягають (п. 2 ч. 1 ст. 23). Якщо постанова ВЛК не відповідає стану здоров’я, її можна оскаржити — див. «Оскарження рішень ВЛК».
Відстрочка і бронювання: хто має право
Стаття 23 Закону № 3543-XII перелічує, хто не підлягає призову під час мобілізації. Серед підстав, зокрема (ч. 1):
- заброньовані на період мобілізації та на воєнний час (п. 1);
- особи з інвалідністю та тимчасово непридатні до служби за висновком ВЛК на 6–12 місяців (п. 2);
- жінки та чоловіки, на утриманні яких троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, чия заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці (п. 3);
- батьки дитини до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти, а також в інших випадках, визначених п. 4;
- ті, хто виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років (п. 5) або має на утриманні повнолітню дитину з інвалідністю I чи II групи (п. 7);
- зайняті постійним доглядом за хворими членами сім’ї, які за висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії чи рішенням експертної команди потребують постійного догляду (п. 9);
- ті, чия дружина (чоловік) має інвалідність I чи II групи (п. 11);
- батьки дитини до 18 років, чоловік (дружина) яких проходить військову службу (п. 15).
Призову також не підлягають — за визначених законом умов — здобувачі освіти, наукові й науково-педагогічні працівники, близькі родичі загиблих або зниклих безвісти захисників та інші категорії (ч. 3 ст. 23); військовозобов’язані, звільнені зі служби у зв’язку зі звільненням з полону, — їх можуть призвати лише за згодою (ч. 6); ті, хто в 18–25 років служив за однорічним контрактом під час воєнного стану, — протягом 12 місяців після звільнення у зв’язку із закінченням строку контракту (ч. 7).
Перевірку підстав і оформлення відстрочки здійснюють ТЦК та СП (ч. 8 ст. 23). Відстрочка може оформлюватися й за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних інших державних реєстрів (ч. 9). Порядок надання й оформлення відстрочки визначає Порядок проведення призову (ч. 5 ст. 22). Детальніше — на сторінці «Відстрочка від мобілізації».
Бронювання. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, правоохоронних органах і судах (у визначених законом межах), на підприємствах, яким встановлено мобілізаційні завдання, і на підприємствах, критично важливих для потреб Збройних Сил, економіки та життєдіяльності населення в особливий період (ч. 1 ст. 25 Закону № 3543-XII). Бронювання здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 1 ч. 1 ст. 23), а заброньованих під час мобілізації не призивають (ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-XII). Про супровід для роботодавців — «Бронювання військовозобов’язаних».
Права людини у ТЦК та СП
Кілька гарантій прямо записано в законі:
- представники ТЦК та СП, які вручають повістку, на вашу вимогу називають прізвище, ім’я, по батькові, посаду і пред’являють службове посвідчення (ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII);
- повістка має містити всі реквізити, зокрема мету виклику, реєстраційний номер і роз’яснення наслідків неявки (там само);
- під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК та СП або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію (ч. 6 ст. 22);
- адміністративне затримання та доставлення до ТЦК та СП закон покладає на поліцію: керівник ТЦК та СП звертається до неї у випадках, визначених ч. 1 ст. 27 Закону № 3543-XII.
Практично: зберігайте спокій, фіксуйте обставини (час, місце, прізвища й посади), не підписуйте документи, зміст яких вам незрозумілий, і за першої можливості зв’яжіться з адвокатом.
Відповідальність за порушення правил мобілізації
Адміністративна. Стаття 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає штрафи в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (н.м.д.г.):
- для громадян — від 300 до 500 н.м.д.г.; повторно протягом року — від 500 до 700; в особливий період — від 1 000 до 1 500 н.м.д.г.;
- для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб і громадських об’єднань — відповідно від 1 000 до 1 500, від 1 500 до 2 000 і від 2 000 до 3 500 н.м.д.г.
Важливе застереження: положення статей 210 і 2101 КУпАП не застосовуються, якщо держатель Реєстру може отримати персональні дані особи шляхом електронної взаємодії з іншими державними реєстрами й базами даних (примітка до ст. 210 КУпАП).
Заходи впливу. Якщо під час мобілізації громадянин не виконав обов’язки, передбачені ч. 1 і 3 ст. 22 Закону № 3543-XII, і вчинив правопорушення за ст. 2101 КУпАП, керівник ТЦК та СП звертається до поліції щодо адміністративного затримання та доставлення. Якщо поліція письмово повідомить про неможливість це зробити, ТЦК та СП протягом п’яти днів надсилає громадянину рекомендованим листом вимогу про виконання обов’язку (ч. 1 ст. 27). Днем вручення вимоги вважається, зокрема, і день поштової відмітки про відмову її отримати чи про неможливість вручення за адресою, повідомленою ТЦК та СП або зареєстрованою (ч. 3). Якщо протягом 10 календарних днів з дня вручення вимогу не виконано, ТЦК та СП звертається до суду щодо тимчасового обмеження права керування транспортним засобом — до виконання або відкликання вимоги (ч. 4). Вимога вважається відкликаною в разі припинення або завершення строку мобілізації (ч. 6).
Кримінальна. Громадяни, які ухиляються, зокрема, від військового обліку та від призову на військову службу під час мобілізації, несуть кримінальну відповідальність (п. 4 Правил військового обліку — додаток 2 до Порядку № 1487); склади злочинів і покарання визначає Кримінальний кодекс України.
Як оскаржити дії ТЦК та СП
Рішення, дії чи бездіяльність ТЦК та СП — зокрема відмову у відстрочці, вручення повістки з порушеннями чи постанову про штраф — можна оскаржити. Зазвичай починають зі збору доказів (копії документів, фото, відео, свідчення) і письмового звернення; далі — позов до адміністративного суду. Строки обмежені: загальний строк звернення до адміністративного суду — шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (ч. 2 ст. 122 КАС України). Позов щодо постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема про штраф, можна подати протягом десяти днів з дня її ухвалення (ч. 2 ст. 286 КАС України); такі справи розглядають місцеві загальні суди як адміністративні (ч. 1 ст. 286). Детальніше — на сторінках «Спори з ТЦК та СП» і «Оскарження постанов і штрафів».
Коли варто звернутися до адвоката
- вручили повістку, а підставу для відстрочки ще не оформлено;
- у відстрочці відмовлено або її скасовано;
- постанова ВЛК не відповідає стану здоров’я;
- складено протокол чи винесено постанову про штраф за ст. 2101 КУпАП;
- надійшла вимога ТЦК та СП або позов про обмеження права керування транспортним засобом;
- роботодавцю потрібно забронювати працівників.
Адвокати DSA GROUP допомагають у військових справах: відстрочці, бронюванні, спорах з ТЦК та СП, оскарженні рішень ВЛК, а також врегулюванні військового обліку за кордоном. Залиште заявку — адвокат зв’яжеться з вами.
Поширені запитання
Хто не підлягає мобілізації?
Заброньовані військовозобов’язані та особи, перелічені в ст. 23 Закону № 3543-XII: зокрема особи з інвалідністю, тимчасово непридатні за висновком ВЛК, ті, на утриманні кого троє і більше дітей до 18 років, особи, які доглядають за хворими членами сім’ї, а також за визначених умов — здобувачі освіти й науковці. Верхня межа — граничний вік перебування в запасі: 60 років, для вищого офіцерського складу — 65 (ст. 28 Закону № 2232-XII).
Як отримати відстрочку?
Перевірку підстав і оформлення відстрочки здійснюють ТЦК та СП (ч. 8 ст. 23 Закону № 3543-XII); частина відстрочок оформлюється за допомогою Реєстру на підставі даних інших державних реєстрів (ч. 9). Порядок подання документів визначає Кабінет Міністрів України. Адвокат допоможе визначити підставу й зібрати документи.
Що робити, якщо вручили повістку?
З’явитися в зазначені місце і строк (ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII). Якщо є поважна причина — повідомити ТЦК та СП не пізніше трьох діб і прибути протягом семи календарних днів. Перевірте реквізити повістки й за потреби проконсультуйтеся з адвокатом до дати явки.
Чи можна оскаржити рішення ВЛК?
Так: шляхи — повторний огляд, скарга до вищої ВЛК або позов до суду. Що підходить у вашій ситуації, пояснюємо на сторінці «Оскарження рішень ВЛК».