Дитина є власником або співвласником квартири: чи можна її продати?

Можна, але лише в особливому порядку, що захищає майнові та житлові права дитини. Без дозволу органу опіки та піклування батьки не можуть вчиняти правочини щодо житла (і земельної ділянки під ним), власником або користувачем якого є малолітня дитина. Так само дозвіл потрібен, щоб продати, подарувати, обміняти, внести до статутного капіталу, поділити, виділити частку, передати в заставу чи іпотеку нерухомість дитини, об’єкт незавершеного будівництва, майбутню нерухомість або інше цінне майно, зокрема автомобіль (ч. 2 ст. 177 Сімейного кодексу України). Якщо ж дитина безоплатно набуває майно — наприклад, отримує квартиру в дарунок, — дозвіл не потрібен.

Дозвіл органу опіки та піклування

Ключова умова для укладення договору — дозвіл органу опіки та піклування. Його надають лише за умови гарантування збереження права дитини на житло: орган опіки перевіряє документи й оцінює, чи не звузяться майнові права дитини. Тому сам факт того, що батьки погодили умови продажу, ще не означає, що дозвіл буде надано.

Як отримати дозвіл

• Документи подають до служби у справах дітей за місцезнаходженням майна: заяву кожного з батьків (опікунів, піклувальників), документ, що підтверджує право власності чи користування дитини, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію свідоцтва про народження дитини та інші документи за переліком пункту 66 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.
• Дозвіл надає районна в містах Києві та Севастополі державна адміністрація або виконавчий орган міської, районної у місті, селищної чи сільської ради — за поданням служби у справах дітей.
• Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів розглядає документи й з’ясовує, чи немає підстав для відмови.
• Дозвіл оформлюється рішенням, витяг з якого видає служба у справах дітей.
• Загальний строк — до одного місяця з дня надходження заяви.
• Рішення про надання дозволу або відмову в ньому можна оскаржити до суду.

Хто підписує договір

• Дитина до 14 років: договір від її імені укладають батьки або інші законні представники. За загальним правилом потрібна згода обох батьків, а якщо правочин вчиняє один із них, згода другого має бути нотаріально посвідчена.
• Дитина від 14 до 18 років вчиняє правочин сама, але за нотаріально посвідченою згодою батьків або інших законних представників. Батьки можуть дати таку згоду лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. 3 ст. 177 СК).

Коли згода одного з батьків не потрібна

Закон містить вичерпний перелік випадків, коли такий правочин можна вчинити без згоди одного з батьків (ч. 6 ст. 177 СК), — якщо він або вона:

• зникли безвісти за особливих обставин або визнані безвісно відсутніми;
• перебувають у полоні чи є заручниками;
• інтерновані в нейтральну державу;
• мають невідоме місце проживання;
• не менше шести місяців поспіль проживають окремо від дитини та не беруть участі в її вихованні й утриманні.

Наявність таких обставин має бути підтверджена.

Орган опіки може відмовити в дозволі лише з підстав, прямо названих у ч. 5 ст. 177 СК. Зокрема, коли між батьками немає згоди щодо правочину, щодо нерухомості триває судовий спір, заявник повідомив неправдиві відомості, що мають суттєве значення, або правочин звузить майнові права дитини чи порушить її інтереси.

Плануєте операцію з нерухомістю, що належить дитині, або отримали відмову органу опіки? Детальніше про супровід таких справ — у розділі «Сімейні справи».