Спори щодо нерухомості

Визнання права власності, витребування майна, усунення перешкод у користуванні.

Перша консультація – безкоштовно (пн–пт, 9:00–18:00)

Подзвонити +380 (97) 158-30-28

Спори щодо нерухомості – одні з найдорожчих і найдовших. Вибір правильного способу захисту на старті часто важливіший за кількість доказів: помилка тут коштує програного процесу.

Коли варто звернутися

  • право власності оспорюють або не визнають
  • майно вибуло з володіння проти вашої волі
  • реєстраційні дії проведено з порушеннями
  • сусід або третя особа перешкоджає користуватися майном
  • орган влади чи місцевого самоврядування видав акт, що порушує ваше право власності

Впізнали свою ситуацію?

Перша консультація – безкоштовно (пн–пт, 9:00–18:00). Вартість подальшої роботи фіксуємо письмово до її початку – як ми рахуємо вартість.

Подзвонити +380 (97) 158-30-28

Що робить адвокат

  • визначає належний спосіб захисту та формує правову позицію
  • готує позов про визнання права власності, витребування майна або усунення перешкод
  • аналізує ланцюг переходу прав і дані реєстрів
  • оскаржує рішення державного реєстратора до Мін’юсту або до суду
  • вживає заходів забезпечення позову, зокрема заборони реєстраційних дій
  • представляє інтереси в судах усіх інстанцій
  • супроводжує реєстрацію права за рішенням суду

Як обрати спосіб захисту

  • Витребування майна – якщо майно перебуває у володінні особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (ст. 387 ЦК).
  • Усунення перешкод – якщо власник володіє майном, але йому заважають ним користуватися або розпоряджатися (ч. 1 ст. 391 ЦК).
  • Визнання права власності – якщо право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, що його засвідчує (ст. 392 ЦК).
  • Визнання акта незаконним – якщо акт органу державної влади чи місцевого самоврядування не відповідає закону і порушує права власника; власник може вимагати відновлення становища, що існувало до його видання (ст. 393 ЦК).
  • Запобігання порушенню – власник, який має підстави передбачати порушення свого права, може вимагати в суді заборонити дії, що можуть його порушити (ч. 2 ст. 386 ЦК).
  • Тими самими способами захищає своє право і особа, яка має речове право на чуже майно, зокрема і від власника (ст. 396 ЦК).

Витребування майна і добросовісний набувач

  • Якщо майно придбано за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, і набувач про це не знав і не міг знати, власник може витребувати його лише тоді, коли майно було загублене, викрадене або вибуло з володіння не з його волі іншим шляхом (ч. 1 ст. 388 ЦК).
  • Від добросовісного набувача майно не витребовується, якщо його продано в порядку виконання судових рішень або на електронному аукціоні під час приватизації (ч. 2 ст. 388 ЦК). Якщо ж майно набуте безвідплатно, власник може витребувати його в усіх випадках (ч. 4 ст. 388 ЦК).
  • Держава чи територіальна громада не може витребувати нерухомість від добросовісного набувача, якщо з моменту реєстрації права першого набувача минуло понад десять років, – крім об’єктів, перелічених у ч. 3 ст. 388 ЦК (критична інфраструктура, землі оборони, природно-заповідний фонд тощо).
  • Від недобросовісного набувача власник може вимагати всі доходи за весь час володіння, від добросовісного – з моменту, коли той дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння або отримав повістку до суду; набувач, у свою чергу, має право на відшкодування необхідних витрат на утримання майна, а добросовісний – і на відокремлювані поліпшення або їх вартість (ст. 390 ЦК).

Коли виникає право власності на нерухомість

  • Право власності та інші речові права на нерухомість, їх обтяження, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; відмову в реєстрації або ухилення від неї можна оскаржити до суду (ч. 1, 3 ст. 182 ЦК).
  • Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації (ч. 4 ст. 334 ЦК); з моменту реєстрації такі права також змінюються і припиняються (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», далі – Закон про реєстрацію). На новостворене нерухоме майно право виникає з моменту завершення будівництва, прийняття в експлуатацію або державної реєстрації – залежно від того, що передбачено законом чи договором (ч. 2 ст. 331 ЦК).
  • Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК).

Оскарження дій державного реєстратора

  • Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора можна оскаржити до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (ч. 1 ст. 37 Закону про реєстрацію).
  • Скаргу до Мін’юсту чи його територіального органу подають протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття рішення, здійснення дії або бездіяльності; поновлення цього строку не допускається (ч. 3 ст. 37 Закону про реєстрацію).
  • Скаргу розглядають у строк не більше одного місяця, а саме її подання не зупиняє оскаржувану реєстраційну дію (ч. 4, 5 ст. 37 Закону про реєстрацію).
  • Якщо рішення реєстратора скасовано судом або анульовано Мін’юстом чи суд визнав недійсними документи, на підставі яких проведено реєстрацію, зареєстровані таким чином права припиняються; права, які були припинені внаслідок такої реєстрації, реєструються знову – зі збереженням первісної дати і часу їх реєстрації (ч. 3 ст. 26 Закону про реєстрацію).

Набувальна давність і самочинне будівництво

  • Особа, яка добросовісно заволоділа чужим нерухомим майном і відкрито та безперервно володіє ним десять років, набуває право власності (ч. 1 ст. 344 ЦК). До свого строку можна приєднати час володіння особи, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 ЦК).
  • Право власності на нерухомість за набувальною давністю набувається за рішенням суду і виникає з моменту державної реєстрації (абз. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК).
  • Особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК). Суд може визнати право за умови надання їй земельної ділянки під уже збудоване майно; якщо власник ділянки заперечує або порушуються права інших осіб, майно підлягає знесенню за рахунок забудовника (ч. 3, 4 ст. 376 ЦК).
  • Для земельних ділянок діють окремі правила (абз. 2 ч. 1 ст. 344 ЦК). Громадянин, який добросовісно, відкрито і безперервно протягом п’ятнадцяти років користується земельною ділянкою, але не має документів на неї, може звернутися до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування із заявою про передачу ділянки у власність; її передають у порядку безоплатної приватизації в межах встановлених норм (ст. 119 Земельного кодексу України, далі – ЗК України).
  • Під час воєнного стану безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність заборонена. Винятки стосуються, зокрема, власників розташованих на ділянці будівель і споруд, колишніх власників нерухомості, знищеної внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також ділянок, переданих у користування до набрання чинності ЗК України (пп. 5 п. 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України).
  • Якщо нерухомість перейшла у спадщину, правила оформлення прав – на сторінці «Спадкові спори».

Правова основа

Захист права власності здійснюється способами, передбаченими главою 29 ЦК: витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387), особливості витребування у добросовісного набувача (стаття 388), усунення перешкод у здійсненні права власності (стаття 391), визнання права власності (стаття 392). Підстави набуття права власності визначені статтею 328 ЦК, момент набуття за договором – статтею 334 ЦК. Державну реєстрацію прав на нерухомість визначає стаття 182, набуття права на новостворене майно – стаття 331, набувальну давність – стаття 344, самочинне будівництво – стаття 376; засади захисту права власності – стаття 386, розрахунки при витребуванні майна – стаття 390, визнання незаконним правового акта органу влади – стаття 393, захист речових прав на чуже майно – стаття 396 ЦК. Оскарження рішень і дій державного реєстратора регулює стаття 37, наслідки скасування реєстрації – стаття 26 Закону про реєстрацію; набуття права на земельну ділянку за давністю користування – стаття 119 ЗК України, обмеження безоплатної приватизації під час воєнного стану – підпункт 5 пункту 27 розділу X ЗК України.

Законодавство та судова практика оновлюються; інформацію актуалізовано станом на листопад 2026 року.

Поширені запитання

Чи можна повернути майно від добросовісного набувача?

Якщо майно придбано за відплатним договором, – лише коли воно було загублене, викрадене або вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом (ч. 1 ст. 388 ЦК); майно, продане в порядку виконання судових рішень або на приватизаційному аукціоні, не витребовується (ч. 2 ст. 388 ЦК). Якщо ж майно набуте безвідплатно, витребувати його можна в усіх випадках (ч. 4 ст. 388 ЦК). Кожна ситуація потребує окремого аналізу.

Що робити, якщо перешкоджають користуватися майном?

Застосовується позов про усунення перешкод (стаття 391 ЦК); при цьому важливо зафіксувати самі перешкоди.

З якого моменту я стаю власником квартири?

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації (ч. 4 ст. 334 ЦК). Тому до реєстрації варто перевірити дані реєстру, а після неї – переконатися, що право зареєстровано правильно.

Чи можна стати власником через давність володіння?

Так, якщо особа добросовісно заволоділа нерухомим майном і відкрито, безперервно володіє ним десять років; право набувається за рішенням суду і виникає з моменту державної реєстрації (ст. 344 ЦК).

Як оскаржити незаконну реєстрацію права на мою нерухомість?

Рішення державного реєстратора можна оскаржити до Мін’юсту, його територіальних органів або до суду (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Скаргу до Мін’юсту подають протягом тридцяти днів з дня, коли ви дізналися чи могли дізнатися про порушення, але не пізніше одного року з дня прийняття рішення; поновити цей строк не можна (ч. 3 ст. 37 цього Закону). Тому діяти варто одразу, щойно ви виявили зміни в реєстрі.

Потрібна правнича допомога? Зателефонуйте або залиште заявку – адвокат зв’яжеться з вами та пояснить порядок дій у вашій ситуації.

Як ми працюємо

  1. Ви залишаєте заявку

  2. Ми аналізуємо ситуацію

  3. Погоджуємо з вами стратегію

  4. Захищаємо ваші інтереси

Схожі послуги

  1. Спадкові спори
  2. Договірні спори
  3. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди
  • 2020

    рік заснування

  • 9

    адвокатів у команді

  • 11

    напрямів практики

  • 24/7

    термінова допомога адвоката

Є подібна ситуація? Перша консультація – безкоштовно (пн–пт, 9:00–18:00).

Подзвонити