Угоди про примирення та визнання винуватості

Укладення та оскарження угод про примирення й про визнання винуватості.

Перша консультація – безкоштовно (пн–пт, 9:00–18:00)

Подзвонити +380 (97) 158-30-28

КПК України передбачає два види угод: про примирення – між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, і про визнання винуватості – між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим. Наслідки в обох випадках серйозні, тому рішення потребує зваженого правового аналізу.

Коли варто звернутися

  • сторона обвинувачення пропонує укласти угоду
  • ви як потерпілий готові до примирення
  • потрібно оцінити наслідки угоди до її підписання
  • угоду укладено, але виникли питання щодо її виконання

Впізнали свою ситуацію?

Перша консультація – безкоштовно (пн–пт, 9:00–18:00). Вартість подальшої роботи фіксуємо письмово до її початку – як ми рахуємо вартість.

Подзвонити +380 (97) 158-30-28

Що робить адвокат

  • роз’яснює правові наслідки кожного виду угоди
  • оцінює доцільність укладення угоди в конкретній ситуації
  • бере участь у погодженні умов та формулюванні змісту угоди
  • перевіряє відповідність угоди вимогам закону
  • супроводжує судове провадження на підставі угоди
  • за наявності підстав ініціює оскарження судового рішення

Коли можна укласти угоду

  • Угода про примирення укладається з ініціативи потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовлятися можуть самі сторони, їхні захисник і представник або інша погоджена ними особа – але не слідчий, прокурор чи суддя (ч. 1 ст. 469 КПК). Вона можлива у провадженнях щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів і в провадженнях у формі приватного обвинувачення (ч. 3 ст. 469 КПК). У провадженнях щодо правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, – лише з ініціативи потерпілого, його представника або законного представника (абз. 2 ч. 1 ст. 469 КПК).
  • Угода про визнання винуватості укладається з ініціативи прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого (ч. 2 ст. 469 КПК). Вона можлива у провадженнях щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів; щодо корупційних правопорушень і особливо тяжких злочинів, вчинених групою чи організацією, – лише на спеціальних умовах, зокрема викриття інших осіб і відшкодування шкоди (ч. 4 ст. 469 КПК; див. «Антикорупційний захист»). Якщо в провадженні є потерпілі, угода про визнання винуватості можлива лише за письмової згоди всіх потерпілих (ч. 4 ст. 469 КПК).
  • Ініціювати угоду можна в будь-який момент після повідомлення про підозру – аж до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч. 5 ст. 469 КПК).
  • З моменту ініціювання угоди про визнання винуватості участь захисника обов’язкова (п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК). Слідчий і прокурор зобов’язані поінформувати підозрюваного й потерпілого про право на примирення і не перешкоджати укладенню такої угоди (ч. 7 ст. 469 КПК).

Вирішуючи, чи укладати угоду про визнання винуватості, прокурор враховує, зокрема, ступінь і характер сприяння підозрюваного у провадженні, характер і тяжкість підозри та суспільний інтерес у швидшому розслідуванні й розгляді (ч. 1 ст. 470 КПК); у корупційних провадженнях угоду погоджують з керівництвом прокуратури (ч. 2 ст. 470 КПК).

Що має бути в угоді

  • В угоді про примирення зазначають сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та правову кваліфікацію, істотні обставини, розмір шкоди і строк її відшкодування або перелік дій на користь потерпілого та строк їх вчинення, узгоджене покарання і згоду сторін на нього (або на звільнення від відбування з випробуванням), наслідки укладення угоди та її невиконання; угоду датують і підписують (ст. 471 КПК).
  • В угоді про визнання винуватості – крім подібних відомостей – беззастережне визнання винуватості, обов’язки щодо співпраці у викритті іншої особи (якщо про це домовилися), умови часткового звільнення від цивільної відповідальності перед державою, умови спеціальної конфіскації (ст. 472 КПК).

Формулювання кваліфікації, розмір шкоди й узгоджене покарання визначають, що саме затвердить суд, тому адвокат перевіряє їх до підписання.

Як суд затверджує угоду

  • Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з угодою надсилають до суду, і суд розглядає її в підготовчому судовому засіданні за обов’язкової участі сторін угоди; якщо угоди досягнуто під час судового розгляду, суд зупиняє процесуальні дії й переходить до її розгляду (ч. 1–3 ст. 474 КПК).
  • Суд з’ясовує, чи обвинувачений цілком розуміє своє право на судовий розгляд (мовчати, мати захисника, допитувати свідків обвинувачення й подавати докази), наслідки угоди, характер обвинувачення та вид покарання, а за угодою про примирення – чи розуміє наслідки й потерпілий (ч. 4–5 ст. 474 КПК). Суд також переконується, що угоду укладено добровільно (ч. 6 ст. 474 КПК).
  • Суд відмовляє в затвердженні, якщо умови угоди суперечать закону (зокрема неправильна правова кваліфікація), не відповідають інтересам суспільства, порушують права сторін чи інших осіб, є підстави вважати угоду недобровільною або сторони не примирилися, виконання угоди очевидно неможливе чи відсутні фактичні підстави для визнання винуватості (ч. 7 ст. 474 КПК). Тоді провадження продовжується в загальному порядку.
  • Якщо угоду може бути затверджено, суд ухвалює вирок, яким затверджує її та призначає узгоджене покарання (ч. 1 ст. 475 КПК).

Наслідки угоди та її невиконання

  • Після затвердження угоди сторони обмежені в праві оскаржити вирок, а обвинувачений відмовляється від права на судовий розгляд, під час якого прокурор має довести кожну обставину обвинувачення, і від права допитувати свідків обвинувачення (ст. 473, п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК). Потерпілий за угодою про примирення втрачає право надалі вимагати притягнення особи до відповідальності за це правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди (ст. 473 КПК).
  • Вирок на підставі угоди обвинувачений може оскаржити лише з підстав, прямо названих у КПК: покарання суворіше за узгоджене, вирок без його згоди на покарання, невиконання судом вимог статті 474 КПК, зокрема нероз’яснення наслідків угоди (п. 1 ч. 3, п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК). Прокурор і потерпілий також мають лише обмежений перелік підстав (ч. 3–4 ст. 394 КПК). Докладніше – на сторінці «Оскарження вироку: апеляція та касація».
  • Якщо угоду не виконано, потерпілий чи прокурор може звернутися до суду, який її затвердив, з клопотанням про скасування вироку – протягом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Суд скасовує вирок, якщо доведено невиконання умов угоди, і справа повертається до розгляду в загальному порядку; ухвалу можна оскаржити в апеляційному порядку. Умисне невиконання угоди тягне відповідальність, встановлену законом (ст. 476 КПК).

Правова основа

Види угод визначені статтею 468 КПК України; ініціювання та укладення – статтею 469; обставини, які враховує прокурор, – статтею 470; зміст угоди про примирення – статтею 471, угоди про визнання винуватості – статтею 472; наслідки укладення та затвердження угоди – статтею 473; загальний порядок судового провадження на підставі угоди – статтею 474; вирок на підставі угоди – статтею 475; наслідки невиконання угоди – статтею 476; обов’язкова участь захисника – пунктом 9 частини другої статті 52; оскарження вироку на підставі угоди – частинами третьою і четвертою статті 394 КПК України.

Законодавство та судова практика оновлюються; інформацію актуалізовано станом на листопад 2026 року.

Поширені запитання

У чому різниця між двома угодами?

Угоду про примирення укладають з потерпілим – у провадженнях щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів і приватного обвинувачення (ч. 3 ст. 469 КПК). Угоду про визнання винуватості укладають з прокурором; вона можлива і в справах про тяжкі злочини, а щодо корупційних і особливо тяжких – лише на спеціальних умовах (ч. 4 ст. 469 КПК). Обов’язкова частина угоди про визнання винуватості – беззастережне визнання винуватості (ст. 472 КПК).

Чи можна відмовитися від угоди після підписання?

До виходу суду до нарадчої кімнати сторони можуть ініціювати зміни до угоди і, якщо погодять їх, укласти нову (ч. 8 ст. 474 КПК). Суд обов’язково перевіряє, чи обвинувачений розуміє наслідки угоди і чи уклав її добровільно, а якщо є підстави вважати угоду недобровільною, відмовляє в затвердженні (ч. 4–7 ст. 474 КПК). Після затвердження вирок на підставі угоди можна оскаржити лише з обмежених підстав (ч. 3–4 ст. 394 КПК), тому всі сумніви варто зняти до підписання.

Чи вважатиметься визнанням вини, якщо угоду так і не укладуть?

Ні. Якщо згоди не досягнуто, сам факт ініціювання угоди і твердження, зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості (ч. 6 ст. 469 КПК).

Потрібна правнича допомога? Зателефонуйте або залиште заявку – адвокат зв’яжеться з вами та пояснить порядок дій у вашій ситуації.

Як ми працюємо

  1. Ви залишаєте заявку

  2. Ми аналізуємо ситуацію

  3. Погоджуємо з вами стратегію

  4. Захищаємо ваші інтереси

Схожі послуги

  1. Оскарження вироку: апеляція та касація
  2. Перегляд вироку за нововиявленими або виключними обставинами
  3. Виконання вироку: умовно-дострокове звільнення та відстрочка
  • 2020

    рік заснування

  • 9

    адвокатів у команді

  • 11

    напрямів практики

  • 24/7

    термінова допомога адвоката

Є подібна ситуація? Перша консультація – безкоштовно (пн–пт, 9:00–18:00).

Подзвонити